Андрусів Петро Стефанович
АНДРУ́СІВ Петро Стефанович (02. 07. 1906, с. Камʼянобрід, нині Яворів. р-ну Львів. обл. — 29. 12. 1981, м. Ріверґед, о. Лонґ-Айленд, побл. Нью-Йорка, США) — маляр і графік, педагог та громадський діяч. Чоловік Н. Андрусів. Закінчив Варшавську академію мистецтв (1936). Поглиблював художню майстерність у Парижі. До 1944 учителював у Варшавській будівельній школі. Один із засновників (1927) місцевого гуртка українських митців «Спокій». 1920–30 виконав ілюстрації до дитячих книг «Світ дитини», «Наш приятель» і «Дзвіночок», "Золоті дзвіночки" (автор, І. Савицька), творів М. Матвійчука, О. Лотоцького (не збереглися), В. Барагури, Р. Завадовича, Олександра Олеся, Ю. Тиса, Л. Храпливої, «Історії Гуцульщини». 1944 емігрував і 1947 осів у Філадельфії, де працював креслярем в архітектурному управлінні міста. Брав участь в організації Української мистецької студії, був її викладачем; співзасновник журналу «Нотатки з мистецтва», дійсний член Філадельфійського мистецького товариства, секретар Обʼєднання митців-українців Америки. Персональна виставка у Філадельфії, учасник групових виставок українських митців в Америці і Канаді, а також Варшаві, Празі, Берліні, Парижі, Гельсинкі, Львові. Твори А., переважно історичного змісту, виконані в реалістичному дусі. Вирізняються такі полотна: «Богдан Хмельницький», «На дворі гетьмана Розумовського», «Сватання Анни Ярославни» (1970), «Княжа пристань у Києві 12 ст.» (1975), «Зустріч гетьмана Мазепи з Костем Гордієнком», «Бій під Конотопом» (обидва — 1977), «Французькі посли в князя Ярослава Мудрого» (1978), «Хрещення Руси-України» (1981), побутові сцени, краєвиди, портрети, поліхромія церкви св. Йосафата у Філадельфії. Ілюстрував багато українських видань. Автор статей у пресі на мистецькі і культурологічні теми, книги «Мистецтво і політика» (Філадельфія, 1970).
