Андрусів Стефанія Миколаївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрусів Стефанія Миколаївна

АНДРУ́СІВ Стефанія Миколаївна (26. 11. 1946, с. Ріпчиці Медениц. р-ну Дрогобиц. обл., нині Дрогобиц. р-ну Львів. обл.) – літературознавець, культуролог, літературний критик. Д-р філол. н. (1996). Чл. НСПУ (1988). Закін. Львів. ун-т (1970). Працювала н. с. у Львів. картин. галереї, викл. укр. літ-ри у Львів. с.-г. ін-ті, українознавства – у Люблін. ун-ті (Польща). Перебувала на наук. роботі у Львів. відділ. Ін-ту літ-ри НАНУ. Нині викладає теорію та історію культури у Львів. ун-ті. Досліджує проблеми нац. ідентичності, зокрема в зх. укр. літ-рі 30-х рр. 20 ст., «галицький феномен» у культурі, тенденції сучас. прози, культур. свідомості українців тощо. Брала участь у написанні «Історії української літератури 20 ст.» у 2-х кн. (К., 1995), кн. «Подорож без кінця» та «Література і сучасність» (обидві – Київ, 1986). Автор невидрук. твору «Роман Іваничук. Нарис творчості».

Тв.: Модус національної ідентичності: львівський текст 30-х років ХХ ст. Т., 2000.

Літ.: Тарнашинська Л. Код любові Стефанії Андрусів. Замість штрихів до портрета // ЛУ. 1997, 6 лют.

Л. Б. Тарнашинська

Стаття оновлена: 2001