Андрухів Дмитро Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрухів Дмитро Семенович

АНДРУ́ХІВ Дмитро Семенович (08. 11. 1934, с. Дорожів Долішній, пізніше Нижній Дорожів, нині у складі с. Верхній Дорожів Дрогобиц. р-ну Львів. обл.) – перекладач. Чл. НСПУ (1968). Засл. діяч культури Польщі (1977). Премія ім. М. Рильського (1996). Закін. Київ. ун-т (1958). Автор низки перекл. зі слов’ян. мов, що друкувалися в журналах «Всесвіт», «Вітчизна», «Слов’янське віче». Окремими вид. вийшли перекл. з чеської (романи «За тобою тінь» Ї. Марека, 1966; «Дон Жуан» Й. Томана, 1968; «Карнавал у Марокко», 1976 та «А Земля за обрієм», 1985 М. Пашека; «Сократ» Й. Томана і М. Томанової, 1979; «Мементо» Р. Йона, 1989; «Королеви не мають ніг» В. Неффа, 1989; зб. «Казки» Б. Нємцової, 1978; зб. сучас. чес. оповідання «Міст», 1984; зб. оповідань «Шлюбні ночі» Е. Петішки, 1986; усі – Київ, та ін.); словацької (романи «Чардаш диявола» Г. Зелінової, 1971; «Жага любові» А. Плавки, 1973; обидва – Київ; «Емігранти» Л. Юріка, Л., 1984; «Вавилон» М. Фігулі, 1985; наук.-популярні книги «Спочатку був Шумер», 1983 та «Їх величності піраміди», 1988 В. Замаровського; зб. сучас. словац. оповідання «Чотирилисник на щастя», 1984; «Я не хотів бути євреєм» Ю. Шпітцер, 2000; усі – Київ, та ін.); польської (повісті «Гонитва за Адамом» Є. Ставінського, 1970; «Пруський мур» В. Залевського, 1975; романи «Після дзвонів – тиша» Л. Вантули, 1976; усі – Київ; «Плід гранатового дерева» Г. Аудерської, Л., 1980; «Соляріс. Едем» М. Лема, 1987; кн. «Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної утопії» А. Валіцького, 1999; «Міфологія для дорослих» С. Стабрила, 2000; усі – Київ, та ін.).

Літ.: Пасемко І. Дмитрові Андрухову – 60 // ЛУ. 1994, 24 листоп.; Його ж. Син Дрогобицької землі // Дрогобиччина – земля Івана Франка. Дрогобич, 1997. Т. 4.

І. П. Пасемко

Стаття оновлена: 2001