Андрушко Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрушко Василь Іванович

АНДРУ́ШКО Василь Іванович (22. 03. 1953, смт Ланчин Надвірнян. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – скульптор, живописець. Чл. НСХУ (1993). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (1972) та Львів. ін-т приклад. і декор. мист-ва (1982, викл. І. Курилич, М. Вендзелович, Е. Мисько). Працював оформлювачем на Івано-Фр. худож. комбінаті (1983–87); від 1988 – в Івано-Фр. відділ. Худож. фонду України. Учасник респ. і міжнар. виставок, 1993 у Львові і 1996 у Коломиї відбулися персон. виставки, де експонувалися переважно твори дерев’яної пластики, серед них – «Музики» (1986), «День і ніч» (1989), «Козак Мамай», «Материнство» (обидва – 1990), «Розпач», «Ніч, коли падали каштани», «Людина і птах», «Розп’яття» (усі – 1991), «Благовіщення», «Місячне світло», «Зустріч» (усі – 1992), «Той, що відпочиває», «Ізида», «Музикант» (усі – 1993), «Людина на межі» (1995), «Мойсей» (1996), «Викрадення Європи» («Еміграція», 1998), «Яблуко Єви» (1999). Творчий стиль дещо абстракт., але не безпредметний. Автор і співавтор числен. декор. розписів та рельєфів для інтер’єрів шкіл, магазинів, кафе на Прикарпатті: настін. розпис в Івано-Фр. тех. ун-ті нафти і газу (1989), настінні розписи у серед. шк. № 1, № 6 (м. Коломия, 1990–91), шк.-інтернаті (смт Печеніжин, 1990) тощо. А. звертається до різних матеріалів і технік, йому притаманний інтенсивний та цілеспрямов. пошук нових форм, творче осмислення дійсності, оригінальність трактування теми, самостійність та неповторність образів, вдумливе звернення до нац.-культур. спадщини.

Літ.: Голубець О. Василь Андрушко. Дерев’яна пластика: Буклет. Ів.-Ф., 1993; Савчук М. Сад дерев’яних скульптур Василя Андрушка // Вісн. Коломиї. 1993, 19 листоп.; Голубець О. Пластика Василя Андрушка // ОМ. 1997. Ч. 3.

Л. Б. Мельник

Стаття оновлена: 2001