Андрушко Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрушко Володимир Васильович

АНДРУ́ШКО Володимир Васильович (05. 12. 1929, с. Саджавка, нині Надвірнян. р-ну Івано-Фр.обл.) – громадсько-політичний діяч, педагог. Навч. у Коломий. г-зії (1943–44), де вступив до юнац. мережі ОУН. Закін. Коломий. серед. школу робітничої молоді. Учителював. Водночас продовжував підпіл. діяльність проти СРСР: розповсюджував патріот. літ-ру, листівки, нац. прапори на теренах Коломийщини. 1951 вступив до Чернів. ун-ту, з якого у 1952 відрахований з ідеол. мотивів. У 1953–58 навч. в Івано-Фр. пед. ін-ті. Після закінчення працював на Івано-Франківщині. 1959 заарешт., відбув 5-річне ув’язнення у мордов. таборах. Удруге заарешт. 1981, засудж. на 10 р., утримувався у перм. таборах; звільнений 1987. Чл. Укр. Гельсин. спілки (1988–90). 1990 очолив Чернів. обл. орг-цію УРП. Автор публікацій на політ. теми («Моя Голгофа» // «Агро», 1990, 21 квіт.; «Я звинувачую» // «Час», 1990, 11 груд.; «Ми познайомились у Мордовському концтаборі» // «За незалежність», 1991, 17 верес.; «Повстанець зрадникові – не брат» // «Час», 1992, 23 жовт.); пише літ. твори, спогади. Живе у м. Надвірна Івано-Фр. області.

Тв.: Здобудеш Українську державу. Надвірна, 1998.

Літ.: Андрушко проти «Радянської Буковини» // Час. 1991, 27 груд.; Газету зачитують до дірок // Самост. Україна. 1992, 14 берез.; Незламний борець за свободу // Тернистий шлях. 1993, 20 лют.

В. М. Селезінка, Є. В. Пронюк

Стаття оновлена: 2001