Андрущенко Сидір Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Андрущенко Сидір Григорович

АНДРУ́ЩЕНКО Сидір Григорович (псевд. – Сидір, Куций; 1898, с. Спасів, нині Сокал. р-ну Львів. обл. – 20. 09. 1923) – отаман. Діяв на Тиврівщині. Закін. двокласне нар. уч-ще. Воював на фронтах 1-ї світ. війни у складі Австро-Угор. армії. Коли утворилася ЗУНР, був мобілізов. до 13-го полку 7-ї бригади УГА, де командував відділенням. Брав участь у боях проти Польс. та Добровольчої армій. Двічі поранений. Останнє поранення отримав у р-ні Брацлава у вересні 1919. У с. Соколинці зустрівся з брацлав. отаманом Артемом, у загоні якого й почав свій шлях повстанця як ад’ютант. У травні 1922 у Пиляв. лісі організував загін із селян (села Кліщі, Пилява, Сутиски та Соколинці), восени 1922 у Михайлів. лісі – другий загін. Співдіяв з отаманом М. Дзюбанчуком. Заарешт. у ніч на 21 грудня 1922. Суд відбувся у Вінниці 6 серпня 1923. Засудж. до розстрілу. Вирок виконано 20 вересня 1923.

К. В. Завальнюк, Р. М. Коваль

Стаття оновлена: 2001