Комфортне середовище

КОМФО́РТНЕ СЕРЕДО́ВИЩЕ — сукупність сприятливих умов середовища, в яких реалізація психічних та фізіологічних функ­цій людини від­бувається без найменшого напруже­н­ня. Людина та середовище її існува­н­ня гармонійно взаємодіють і роз­виваються лише тоді, коли потоки енергії, речовини та інформації пере­бувають у межах, які забезпечують їхню позитивну дію на людину і природне середовище. У системі людина–середовище існува­н­ня психофізіол. комфорт жит­тєдіяльності людини досягається внаслідок якіс. поліпше­н­ня сан.-гіг., мікрокліматич., естетич. парамет­рів цього середовища, зокрема вдосконале­н­ня функціон.-простор. структури архіт.-містобудів. обʼєктів, макс. викори­ста­н­ня рослин. світу. Середовище існу­ва­н­ня людини формується під впливом сукупності факторів (фіз., хім., біол., соц.), які можуть прямо або опосередковано впливати на її здоровʼя та діяльність. Одним із таких факторів є клімат, зміни якого по­значаються на самопочут­ті людини. Нині на організм людини впливають бл. 500 тис. речовин, з яких ві­домі лише 5–10 %. В ін­дустр. су­спільстві у по­стій. кругообі­гу речовин пере­бувають майже 65 тис. хім. сполук, яких раніше не існувало в природі. За класифікацією Між­нар. агентства з виявле­н­ня раку при ВООЗ, більшість вироб-в різних галузей промисловості належать до канцероген­но небезпеч. як для тих, хто працює на них, так і для населе­н­ня в цілому, оскільки вони є джерелом утворе­н­ня і викиду в довкі­л­ля канцероген. речовин. Це насамперед під­приємства ме­талургії, нафтоперероб. та хім. пром-стей, з виготовле­н­ня азбестовміс. виробів тощо. За да­­ними Ін­ституту гігієни та мед. екології НАМНУ (Київ), у повітрі місь­­кого середовища наявні 16 поліцикліч. ароматич. вуглеводнів (ПАВ), з яких 8 спричиняють кан­цероген­ну дію. У структурі хім. канцерогенів в атмо­сфері найбільшою є частка сполук ПАВ, насамперед бенз(а)пірену. Важ­ливе значе­н­ня для забезпече­н­ня комфорт. жит­тєвого простору має дотрима­н­ня норматив. вимог. Допустимі (оптимал.) по­казники температури, вологості повітря, швидкості вітру, радіац. фону, природ. та штуч. освітле­н­ня, три­­валості інсоляції, шуму, вібрації, вмісту за­бруднювал. речовин у повітрі, воді та ґрунті, які є критеріями комфортності, регламентують держ. стандарти. За їх оптимал. параметрів формується зона комфорту, в якій усі фізіол. функції людина реалізує на най­сприятливішому для жит­тєдіяльності рівні.

Завантажити статтю