Анкетування - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Анкетування

АНКЕТУВА́ННЯ – метод соціально-психологічних досліджень за допомогою анкет. Один із тех. засобів конкрет. соціол. дослідження – опитування значної кількості людей за схемою-анкетою або спеціально розробленим опитувал. листом. Завдання А. – масове збирання інформації, що відтворює думку певного прошарку чи масиву опитуваних про конкретну акцію, подію, явище тощо. Опрацьовані матеріали А. використовують для вирішення конкретних соціол., соц.-психол., екон., демогр. та ін. проблем. Використовуються різні типи А.: суцільне (напр., перепис насел.) і вибіркове (охоплює певну вікову групу насел., типолог. представників виборців тощо); усне (інтерв’ю) і письмове (анкета); індивідуальне та групове; очне і заочне (пошта, телефон, Інтернет). При проведенні А. будь-якого типу необхідно попередньо вирішити дві проблеми: обсяг та однорідність вибірки (опитування не буде значущим, якщо охоплюватиме вузьке коло опитуваних, і не буде надійним, якщо опитувані надто різнитимуться за визначеними в анкеті параметрами); репрезентативність вибірки, тобто можливість поширення висновків, отриманих під час вивчення частини, на ціле.

Історично першим А. було опитування, проведене в Англії у 80-х рр. 19 ст. Нині в Україні А. регулярно застосовують у передвибор. соціол. опитуваннях, у маркетинг. дослідженнях, при вивченні громад. думки з актуал. сусп. питань тощо.

Літ.: Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. К., 1996.

І. М. Грабовська

Стаття оновлена: 2001