Ансамбль - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ансамбль

АНСА́МБЛЬ (франц. ensemble – разом) – група виконавців, яка під час інтерпретації музики виступає єдиним творчим колективом і характеризується сольною координованістю партій (кожна партія подається одним виконавцем-солістом). Існують камерні ансамблі (дуети, тріо, квартети, квінтети тощо) та усталені інструм. склади (фортепіан. дует, струн. квартет, квінтет духових інструментів тощо). А. називають також хор. та оркестр. колективи, об’єднані колективи хору, оркестру й балету, напр., Ансамбль пісні і танцю. Першим таким колективом у СРСР став Ансамбль пісні і танцю Рад. Армії (1928), в Україні – Ансамбль танцю України (1937). Нині в Україні діють Ансамбль пісні і танцю прикордонних військ України, Ансамбль пісні і танцю ЗС України, Ансамбль пісні і танцю Західного оперативного командування, Ансамбль пісні і танцю Південного оперативного командування, Буковинський заслужений ансамбль пісні і танцю, Гуцульський ансамбль пісні і танцю, засл. ансамбль пісні і танцю «Донбас», вокально-хореогр. жіночий ансамбль «Таврія», Поліський ансамбль пісні і танцю «Льонок» та ін. У їхньому репертуарі – нар. пісні і танці, твори укр. та зарубіж. композиторів, а також концертні програми з єдиною сюжетно-композиц. структурою та елементами театралізації. Жанр. специфіка виявляється і в програмах окремих хор. колективів (Укр. нар. хор ім. Г. Верьовки тощо). А. називається муз. твір для певного інструментал. складу або окремий номер з опери (ораторії, кантати) для групи співаків у супроводі оркестру або без нього. Ансамблеве виконання характеризується узгодженістю, скоординованістю спільного виконання всіх учасників ансамблю на основі конструктив. взаємодії в процесі втілення автор. задуму. Важл. умовою успішного ансамбл. виконання муз. твору є єдність чуттєво-емоц. ладу партнерів. Атмосфера твор. співроб-ва виникає лише при наявності у виконавців відчуття ансамблю – здатності в процесі муз.-виконав. взаємодії оцінювати гру партнерів з метроритміч., динаміч., артикуляц., образно-емоц. рівнів та узгоджувати з нею свою гру.

Літ.: Готлиб А. Д. Основы ансамблевой техники. 1971; Ризоль Н. Очерки о работе в ансамбле баянистов. 1986 (обидві – Москва).

М. А. Моїсєєва

Стаття оновлена: 2001