Ансамбль танцю України Національний - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ансамбль танцю України Національний

АНСА́МБЛЬ ТА́НЦЮ УКРАЇ́НИ Національний – хореографічний колектив, складається з танцювальної групи й оркестру. Створ. 1937 в Києві балетмейстерами П. Вір-ським і М. Болотовим з метою вивчення, збирання, збереження і популяризації нар. танц. мист-ва України. До складу першої трупи увійшли Р. Савицька, Н. Морозова, В. Бакалейникова, І. Курилов, О. Сегаль, Б. Таїров, М. Іващенко, М. Коваленко, Я. Додін, В. Лихачов, М. Тамбюте, Б. Каменькович, О. Долгих, Л. Калінін та ін. До програми колективу входили «Українська сюїта», сучасні танці Донбасу, зокрема «Шахтарський перепляс». Перший виступ відбувся 1 вересня 1937 на Міжнар. театр. фестивалі в Москві. 1940 реорганізовано в Респ. ансамбль пісні і танцю УРСР, 1951 – Держ. ансамбль танцю УРСР. 1959 ансамблю присвоєно звання заслуженого; 1971 – академічного; від 1977 – ім. П. Вірського; від 1997 – національний. У цей період укр. та танці народів СРСР, жанр. сценки ставили балетмейстери С. Сергєєв, А. Гірман, В. Вронський, О. Бердовський, Т. Устинова, І. Курилов, Л. Калінін, М. Ромадов та ін. Колектив очолювали П. Вірський (1937–40, 1955–75), комісія на чолі з С. Сергєєвим (1951), О. Опанасенко (1952), В. Вронський (1952–54), Л. Чернишова (1954–55), О. Гомон (1975–76), К. Василенко (1976– 77), О. Сегаль (1977–80). Від 1980 худож. кер. і ген. дир. – М. Вантух. Гол. диригентами були І. Іващенко (1956–80), Є. Досенко (1980–84), С. Савчук (1984–92), від 1993 – В. Редько. А. т. У. з тріумф. успіхом виступав у понад 60 країнах світу. Статусу провід. нар. хореогр. колективу України та одного з найпопулярніших танц. колективів світу А. т. У. набув від серед. 50-х рр. під кер-вом П. Вірського. Саме тоді поряд з обробками автентичних укр. нар. танців, зразків хореогр. мист-ва народів СРСР репертуар колективу почав збагачуватись низкою оригін. сюїтних і сюжет. композицій на теми з минулого і сучас. життя укр. народу. Це поставлені П. Вірським барвисто-святк. пролог «Ми з України» і «візитні картки» ансамблю – віртуозні «Гопак», «Козачок», кадриль «Дев’ятка»; сповнені козац. завзяття «Запорожці», «Повзунець», епічна «Про що верба плаче», жанр. сценки «Чумацькі радощі», «Шевчики», «Плескач», поетична «Подоляночка», картинки з сучас. життя «Вишивальниці», «Моряки», «На кукурудзяному полі» та ін., комедійні сценки, навіяні образами укр. вертепу, – «Ляльки», «Ой, під вишнею». Органічно вписались у програму А. т. У. «Вербиченька» і «Лісоруби» в постановці О. Сегаля, «Березнянка» в постановці К. Балог. З ініціативи гол. диригента І. Іващенка було сформовано своєрід. склад оркестру, що збагатив художню палітру ансамблю вираз., суто укр. характером звучання муз. супроводу. Згодом М. Вантух на основі нар. хореогр. матеріалу поповнив репертуар самобут. композиціями «Карпати» (1983), «Український чоловічий танець з бубнами» (1986), «Літа молодії» (1994), «В мирі та злагоді» (1995), «Український святковий» (1996), «Гуцулка» (1998), «Україно моя, Україно» (1998), «Циганський» (2000). Над оформленням програм А. т. У. працювали художники А. Петрицький, Ф. Нірод, Т. Яблонська, А. Коцка, Г. Маковська, Л. Хімич та ін. З колективом співпрацювали укр. композитори В. Гомоляка, Л. Колодуб, Я. Лапинський, А. Муха, Б. Яровинський, значну кількість муз. обробок нар. мелодій створив І. Іващенко, декілька – музиканти оркестру Г. Завгородній, Я. Хелемський, О. Пономарьов та ін. Нині склад балетної групи А. т. У. нараховує 91, оркестру – 24 артисти. У різні роки в колективі працювали диригенти З. Кожарський, А. Кофман, солісти балету – Є. Авер’янов (від 1993 – балетмейстер ансамблю), В. Котляр, М. Бадрак, О. Долгих, В. Застрожнов, В. Ізотов, О. Князєв, А. і В. Магітови, В. Мещан, Б. Мокров, Г. Чапкіс, А. Фетисова, Б. Чорноусов. Нині у складі А. т. У. – Г. Вантух, Є. Гатицький, І. та С. Кирилюки, В. Коломієць, Л. Петренко, І. Том’як, А. Шелудько, В. Туягін, Н. Юмашева, Т. Ахекян; в оркестрі працюють Д. Коваленко, В. Шунько, О. Пономарьов та ін. При А. т. У. діють хореогр. студія (від 1962) та дит. хореогр. школа (1991; кер. В. Вантух).

Літ.: Боримська Г. В. Державний заслужений ансамбль танцю Української РСР. 1959; Станішевський Ю. П. П. Вірський. 1962; Козиренко Л. Українські «зірки» і Південний Хрест (По Латинській Америці). 1967; Боримська Г. В. Самоцвіти українського танцю. 1974 (усі – Київ).

І. В. Цебенко, А. І. Муха

Стаття оновлена: 2001