Анстей Ольга Миколаївна

Визначення і загальна характеристика

АНСТЕ́Й Ольга Миколаївна (28. 02 (13. 03). 1912, Київ — 30. 05. 1985, Нью-Йорк) — поетеса. Закін. Київ. ін­ститут іноз. мов (1931), працювала секр. і пере­кладачем у тех. галузі. У 1937–50 — дружина І. Єлагіна. 1943 разом із ним виїхала з Києва на Захід, до 1950 жила в Мюнхені, пізніше — у Нью-Йорку (США), де працювала секр., а згодом пере­кладачем в апараті ООН (1951–72). В СРСР її твори не друкували з ідеол. міркувань. Перша зб. — «Дверь в стене» (Мюнхен, 1949); у ній від­билися враже­н­ня від пере­бува­н­ня у таборі для пере­міщених осіб «Шляйсгайм». Поезія А. витримана в дусі традицій акмеїзму. А. — глибоко віруюча поетеса, провід­ними в її ліриці є реліг. та філос. роз­думи, але вона писала також вірші про коха­н­ня, самотність. У 1943 створила поему «Кирил­ловские яры» про трагедію в Бабиному Яру. Кілька ран­ніх поезій присвятила долі зганьблених та сплюндрованих київ. церков, що постають наче живі істоти («Георгиевская церковь» та ін.). Улітку 1965 разом з дочкою від­відала Київ. На­строї та пере­жива­н­ня, повʼязані з цією подією, зна­йшли поет. вираже­н­ня в зб. «На юру» (Піт­тсбурґ, 1976). У доробку А. є й поезії українською мовою, сповнені щемкої но­стальгії за втраченою Батьківщиною (вірш «Моїй Країні»), частина з яких друкувалась в емі­грант. пресі.

Пр.: Со­брание стихотворений. К., 2000.

Літ.: Фесенко Т. Люша // Поэтес­сы рус­ского зарубежья. Л. Алексеева, О. Анстей, В. Синкевич. Москва, 1998.

І. Д. Бажинов, Р. І. Доценко

Завантажити статтю