Асаткін Олександр Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Асаткін Олександр Миколайович

АСА́ТКІН Олександр Миколайович (03. 10. 1885, с. Вознесенське Костром. губ., Росія – 02. 09. 1937, Київ) – радянський партійний і державний діяч. Чл. РСДРП (1904). Закін. три курси Моск. комерц. ін-ту. Після більшов. перевороту 1917 – на керів. посадах, зокрема – секр. Білорус. бюро ЦК РКП(б), 1-й секр. ЦК Компартії Білорус. РСР (1924). Був торг. представником СРСР в Японії (1932). У 1933–34 очолював політвідділ у с. госп-ві УСРР; 1934–37 – нач. Упр. нар.-госп. обліку УРСР, дир. Ін-ту економіки АН УРСР, акад.-секретар соц.-екон. відділ. АН УРСР, чл. її президії. 1936–37 за ред. А. вийшла низка статист. зб.: «Соціалістична Україна», «Радгоспи та сільське господарство України у 1934– 1935», «Молодь України», «Жінка соціалістичної України», які констатували значне зменшення насел. України, украй низький рівень його життя та культ.-осв. забезпечення. Очолював Всесоюз. перепис насел. в УРСР (1937). Чл. ЦК та Оргбюро КП(б)У, чл. ВУЦВК, делегат 17-го з’їзду ВКП(б). Заарешт. 5 липня 1937 органами НКВС. За сфабриков. звинуваченням в участі у «право-троцькістській терористичній організації», шкідництві у статист. сфері та співроб-ві з іноз. розвідками 1 вересня 1937 засудж. виїзною сесією Військ. колегії Верх. суду СРСР до вищої міри покарання, страчений. Реабіліт. 1957.

ДА: Держ. архів СБУ. Спр. 43187 фп.

Д. В. Веденєєв

Стаття оновлена: 2001