Асєєв Юрій Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Асєєв Юрій Сергійович

АСЄ́ЄВ Юрій Сергійович (13(26). 12. 1917, Київ) – мистецтвознавець, історик архітектури. Батько Н. Асєєвої. Д-р арх-ри (1972), проф. (1974). Держ. премія УРСР в галузі н. і т. (1971). Засл. архітектор України (1991), почес. чл. Укр. академії арх-ри (1992), почес. д-р НДІ теорії та історії арх-ри і містобудування (1996). Закін. архіт. ф-т Київ. інж.-буд. ін-ту (1945). 1944–74 – ст. н. с. НДІ теорії та історії арх-ри і містобудування. Від 1948 викладав історію арх-ри в Київ. інж.-буд. ін-ті; 1953–2000 — у Київ. худож. ін-ті (нині Академія образотвор. мист-ва і арх-ри), від 1974 – проф. каф. Автор розділів у фундам. академ. працях. Гол. наук. внесок – дослідження укр. арх-ри 9–13 ст., доведення факту єдності архіт. процесу в усій стародав. Русі та наявності його центру – у Наддніпрянщині. А. заклав теор. підвалини охорони та реставрації архіт. та містобуд. спадщини України. Працював у різні роки над дослідж. пам’яток стародав. арх-ри Києва, Чернігова, Канева, Бєлгорода, Галича, Ужгорода, Керчі, Севастополя, Коктебеля, Переяслава-Хмельницького. Автор числен. архіт. реконструкцій пам’яток арх-ри часів Київ. держави. За його реконструкцією відтворено втрачену в 1930-х рр. пам’ятку 12 ст. – церкву Богородиці Пирогощої у Києві на Подолі (1998).

Пр.: Орнаменти Софії Київської. К., 1949; Памятники архитектуры Украины. К., 1954 (співавт.); Нариси історії архітектури Української РСР. К., 1957 (співавт.); Мистецтво стародавньої Русі. К., 1963; Всеобщая история архитектуры. Т. 3. Ленинград; Москва, 1966 (співавт.); Історія українського мистецтва. Т. 1–6. К., 1966–70 (співавт.); Архітектура Київської Русі. К., 1969; Мистецтво стародавнього Києва. К., 1969; Подорож в античний світ. К., 1970; Ипполит Владиславович Моргилевский // СиА. 1980. № 8; Шедеври світової архітектури. К., 1982; Архитектура древнего Киева. К., 1982; Стили в архитектуре Украины. К., 1989; Древнерусское градостроительство. Москва, 1993 (співавт.).

Т. С. Кілессо

Стаття оновлена: 2001