Асканія-Нова Інститут тваринництва степових районів ім. М. Іванова УААН - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Асканія-Нова Інститут тваринництва степових районів ім. М. Іванова УААН

«АСКА́НІЯ-НО́ВА» Інститут тваринництва степових районів ім. М. Іванова УААН – науково-дослідна установа, що розробляє теоретичні основи селекції і генетики сільськогосподарських тварин із залученням перспективного світового генофонду. Розташ. у смт Асканія-Нова Чаплин. р-ну Херсон. обл. Створ. 1931 на базі зоопарку і зоотех. станції як Ін-т с.-г. гібридизації і степ. акліматизації тварин; входив до системи ВАСГНІЛ. Від 1956 – Укр. НДІ тваринництва степових р-нів ім. М. Іванова Мін-ва с. госп-ва УРСР (від 1969 перепідпорядк. пд. відділенню ВАСГНІЛ); від 1992 – нинішня назва. Від 1998 має статус Нац. наук. селекц.-генет. центру з вівчарства. Ін-т має 9 лаб. (тонкорун., напівтонкорун. вівчарства, вовнознавства, каракулівництва, технології вироб-ва продуктів вівчарства, імуногенетики, популяц. генетики, біології розмноження тварин, агроекології) та 5 відділів (свинарства, скотарства, вироб-ва екологічно чистої с.-г. продукції, годівлі с.-г. тварин і технології кормів, економіки і орг-ції).

Осн. напрями роботи Ін-ту: виведення нових і вдосконалення наявних високопродуктив. порід і типів с.-г. тварин, розроблення питань їх годівлі, технології вироб-ва вовни та баранини, біології розмноження і штуч. осіменіння, ембріотрансплантації; економіки і орг-ції тваринництва в степ. зоні України; орг-ція і проведення моніторингу забруднення довкілля агроекол. полігону «Асканія-Нова». Виведено асканійську тонкорунну породу овець, таврій. внутр.-пород. тип асканій. тонкорун. породи, асканійську м’ясо-вовнову породу, асканійський тип багатоплідних каракульських овець, українську степову білу та українську степову рябу породи свиней, асканійський тип української м’ясної породи свиней, жирномолочний тип червоної степової худоби; вперше у СРСР у 1950 одержано ягнят-трансплантантів. У різні роки в Ін-ті працювали й нині працюють науковці: М. Іванов (ім’ям якого названо Ін-т від 1940), І. Іванов, М. Асланян, Ю. Філіпченко, О. Браунер, М. Завадовський, О. Серебровський, Л. Гребень, І. Перегон, В. Мілованов, Г. Каци, І. Смирнов, М. Балашов, П. Буйна, Н. Кононенко, Є. Стекленьов, В. Туринський, В. Рябко та ін. Ін-т видає наук. праці і бере участь у виданні міжвідом. зб. «Вівчарство».

Літ.: Бега Ф. Ф. Институт сельскохозяйственной гибридизации и степной акклиматизации животных в Аскании-Нова (УССР). Характер и значение его работ // Тр. Ин-та гибридизации и акклиматизации животных. Москва; Ленинград, 1933. Т. 1; Крутипорох Ф. Нова історія «Асканії-Нова» // Тваринництво України. 1967. № 4; Треус В. Акклиматизация и гибридизация животных в Аскании-Нова. 80-летний опыт культур. освоения диких копытных и птиц. К., 1968; Степанов Д. Г., Козлов И. Д. Основные итоги научной деятельности Института «Аскания-Нова» и перспективы его развития // Проблемы зоотех. генетики. Москва, 1969; Аскания-Нова – центр науки и практики искусственного осеменения сельскохозяйственных животных. К., 1970; Український ордена Трудового Червоного Прапора науково-дослідний інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» // Тваринництво України. 1971. № 9; Аскания-Нова: Альбом. Сф., 1974; Туринський В. М., Рябко В. М. Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національний науковий селекційний центр з вівчарства. Асканія-Нова, 2000.

В. М. Туринський, В. М. Рябко

Стаття оновлена: 2001