Аскольдова могила - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аскольдова могила

АСКО́ЛЬДОВА МОГИ́ЛА – частина паркового комплексу в Києві на схилах правого берега Дніпра, на перехресті Паркової дороги і Дніпровського узвозу. Урочище А. м., що в давнину називалось Угорське, згадується на перших сторінках «Повісті временних літ» як місце трагіч. загибелі й поховання київ. князя Аскольда у 882. З його ім’ям пов’язана доба, коли молода Київ. держава утвердила себе як невід’ємну частину середньовіч. Європи, а також перша спроба хрещення України-Русі. На місці загибелі й поховання першого князя-християнина існувала невеличка церква св. Миколи. Дату й обставини її заснування не встановлено й досі, але є всі підстави вважати, що це сталося наприкінці 9 – поч. 10 ст. Літопис указує також на існування князів. резиденції в Угорському урочищі. Згодом тут був засн. Микільський Пустинний монастир, який з часом став одним із найвизначніших у Києві. Перше докум. свідчення про нього датується 1411, однак наявність поблизу А. м. печерних ходів із келіями ченців, малюнками та написами на стінах 11–12 ст. дає змогу припустити ймовірність давнішого походження монастиря. Наприкінці 17 ст., коли коштом гетьмана І. Мазепи було збудовано новий велич. храм св. Миколи (у межах сучас. майдану Слави), монастир переведено туди. На А. м. залишилася невеличка тризрубна дерев’яна церква, на місці якої у 1809–10 арх. А. Меленський побудував муровану церкву-ротонду в стилі ампір з усипальницею під нею. Наприкінці 18 ст. навколо храму виник невеликий цвинтар, що згодом став відомим у всій Європі. Серед числен. поховань (бл. 2 тис.) були могили героїв війни 1812, георгіїв. кавалерів 1-ї світ. війни, нащадків декабристів, військ., громад. діячів, учених, діячів культури тощо. Тут поховано бл. 30 стрільців студент. куреня, які загинули в бою під Крутами в січні 1918, захищаючи Київ від агресії рос. більшовиків. 1935 цвинтар на А. м. зруйновано. Церкву св. Миколи спотворили: зняли баню з хрестом і переробили храм на «парковий павільйон», а на місці цвинтаря розбили парк. Від 1979 будівля церкви стала філіалом Музею історії Києва. 1992 на А. м. київ. студенти встановили хрест і пам’ятну плиту на пошанування загиблих під Крутами. 1997 розпочато реставрацію будівлі. Церкву відновлено як діючу; вона належить київ. греко-катол. громаді. 1998 встановлено пам’ят. знак на згадку про переправу через Дніпро в 9 ст. угор. племен (звідси давня назва урочища). А. м. у Києві – одна з найвизначніших заг.-нац., заг.-слов’ян. і християн. святинь України.

Літ.: Берлинский М. О могиле Оскольдовой в Киеве // Улей. 1811. № 9; Київ: Провідник. К., 1930; Аскольдова могила. Київ. Погляд через століття: Фотопутівник. К., 1987; Брайчевский М. В. Утверждение христианства на Руси. К., 1989; Проценко Л. Київський некрополь. К., 1994; Салига Т. «...На Аскольдовій могилі – український цвіт» // Визв. шлях. 1994. № 1; Проценко Л. А. Історія Київського некрополя. К., 1995.

О. Л. Коваленко

Стаття оновлена: 2001