Колаж - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колаж

КОЛА́Ж (від франц. collage – наклеюван­ня) – технічний прийом в образотворчому мистецтві, що полягає у наклеюванні на будь-яку основу відмінного від неї матеріалу у вигляді абстракт­ної, асоціативної або сюжетної композицій; твори, виконані у такий спосіб. К. використовують для досягнення ефекту несподіваності, парадоксальності, змістової та емоц. багатозначності, образ. гостроти. К. варто відрізняти від аплікації та інкрустації, де фігуративні чи ор­­нам. зображення, зроблені з від­­мінних від основи матеріалів, складають із ретельно підібраних за формою, кольором і фак­турою елементів для створення ціліс. картини. К. відомий із дав­­нини, але як визначений худож. прийом і окремий вид мист-ва набув поширення у 20 ст.; вплинув на всі візуал. мист-ва, літ-ру, художню свідомість загалом, породивши і від­ображаючи своє­­рідне новітнє колажне мислення, що прослідковується в широкому діапазоні худож. течій, напрямів. Як поєднання різностильових об’єктів чи тем К. використовують для посилення естет. ефекту у творах літ-ри, театру, кіно, музики. К. не тільки заперечує пряме відображення реальності як основи мист-ва, а й створює особливі прийоми гри з різними мовами культури, акцентує на багатоскладовості худож. простору, в якому спів­існують зображення різного сти­лю, текст і зображення, фото й малюнок, тиражне та унікальне, різні фактури й матеріали. У К. відображено нові риси бачення світу і реальності: фрагментарність, відсутність чіткої системи координат, розмивання кордонів між реальністю та ілюзією. Прийоми К. зустрічаються в 19 ст. у «домаш. альбомах», автор. книгах К. Морґінштерна (1905), окремих творах М. Врубеля та ін. Першими в мист-ві програмно використали К. 1912 кубісти Ж. Брак і П. Пікассо. К. став елементом худож. мови більшості модерніст. та авангард. напрямів мист-ва 20 ст. (дадаїзму, концептуалізму, поп-арту, сюрреалізму, футуризму та ін.), набуваючи нового змісту й худож. особливостей у кожному з них. Напр., папер. К. використовували в експерим. абстракт. композиціях (Соня Де­­лоне-Терк, Г. Арп, Дж. Балла, А. Матісс та ін.). З ін. боку, починаючи від дадаїзму, К. залучає найрізноманітніші «немист.» предмети та матеріали – фрагменти паперу, дерева, газетні тексти, мотузки, скло, залізо, вугілля, гіпс та ін., розширюючи худож. простір та урізноманітнюючи формал.-пластичні засади візуальності. Дадаїсти започаткували фотоколаж – вільне, часто загострено парадоксал. поєднання в одній композиції різних за стилем та сюжетами фотозображень чи їхніх фрагментів у поєднанні з текс­том, написами, малюнками. Програм­но з К. працювали Дж. Гарт­філд, Р. Гаусман, Т. ван Дусбурґ, М. Ернст, Й. Іттен, Л. Мохой-Надь, Манн Рей, Ханна Хех, К. Швіттерс. У рос. мист-ві поширення К. пов’язане з творчістю об’єдн. художників «Бубновий валет» (зокрема А. Лентулова, П. Кончаловського). К. використовува­ли художники рос. та укр. авангарду в худож. об’єктах, картинах, графіці, плакаті, а також у створенні «автор. книги» (Д. Бур­люк, В. Єрмилов, Б. Косарев, О. Кручоних, К. Малевич, А. Петрицький, В. Татлін, Ґ. Клуцис, Ель Лисицький, С. Підгаєцький, Л. Попова, О. Родченко, О. Розанова, Г. Теленгатер, Н. Удальцова). У рад. мист-ві 2-ї пол. 20 ст. використання К. пов’я­зане із творчістю художників концептуаліст. спрямування, зо­­крема І. Кабакова, Е. Булатова, В. Пивоварова, Д. Пригова; в Україні – С. Ануфрієва, В. Бахчаняна, Ю. Лейдермана, О. Лісовського, Б. Михайлова, А. Сте­паненка, Ф. Тетянича, В. Хруща та ін. Папер. абстрактні К. у 1950–70-х рр. створював К. Зві­ринський. К. із різноманіт. матеріалів – яскрава сторінка у творчості С. Параджанова. К. можна розглядати як етап становлення мист-ва об’єкта, що посів помітне місце в худож. практиках 20 ст., отримавши роз­виток в асамбляжі та інсталяціях. У сучас. цифр. варіанті К. – композиція, складена з найрізноманітніших зображень. Прин­ципи К. через комп’ютерні технології використовують у мист-ві нових медіа.

Літ.: Н. Wescher. Die Collage. Ges­chi­­chte eines künstlerischen Ausdruck­smittels. Köln, 1968; Collage. Critical Views. Ann Arbor, 1989; C. Poggi. In Defiance of Painting: Cubism, Futurism and the Invention of Collage. New Haven, 1992; Потапов И. Коллаж в новом искусстве // Новые художники 1982–1987. С.-Пе­тербург, 1996; T. P. Brockelmann. The Frame and the Mirror. On Collage and Postmodern. Evanston, 2001; Бобрин­ская Е. А. Русский авангард: истоки и метаморфозы: [Сб. ст.]. Новейшие исследования рус. культуры. Вып. 2. Москва, 2003.

Г. Я. Скляренко

Стаття оновлена: 2014