Асоціація незалежних українських мистців

АСОЦІА́ЦІЯ НЕЗАЛЕ́ЖНИХ УКРАЇ́НСЬКИХ МИСТЦІ́В (АНУМ) — українська громадська мистецька організація, що діяла у Львові в 1931–39. Створ. з ініціативи львів. митців П. Ковжуна, Я. Музики, М. Осінчука, С. Гординського. За ідейно-мист. платформою АНУМ була близька до Асоціації революційного мистецтва України (1925–32) та Обʼ­єд­на­н­ня сучасних митців України (1927–32). До складу АНУМ входили: керівники — М. Осінчук, П. Ковжун (секр.), Я. Музика, члени — М. Бутович, С. Гординський, М. Глущенко, М. Андрієнко-Нечитайло, Л. Гец, Р. Сельський, М. Сельська (Райх), Ф. Ємець, М. Дольницька, мистецтво­знавці М. Драган та В. Січинський. У про­грамі АНУМ (остаточно прийнята у 1932) за­значалося, що Асоц. ставила перед собою зав­да­н­ня консолідації і морал. під­тримки укр. митців, «роз­сіяних у різних куточках Європи» і близьких «духові часу», а осн. метою — художнє вихова­н­ня су­спільства й активізацію його зацікавле­н­ня мистецтвом. Назва АНУМ (авторство приписується П. Ковжуну) означала, насамперед, незалежність від напрямів творчості окремих митців, а також від будь-яких ін. офіц. напрямів роз­витку мистецтва. Кошти Асоц. складали добровіл. член. внески. Одним з важл. засобів реалізації про­грами ідеологи АНУМ вважали активну організацію ви­ставок, яких у роки існува­н­ня Асоц. від­булося 11, зокрема персон. ви­ставки творів О. Кульчицької (1933), Л. Геца (1934), М. Глущенка (1935), О. Грищенка (1937), В. Ласовського (1939). Перша ви­ставка, на якій екс­понувалося 116 творів 43 авторів, від­булася в залах Нац. Музею у Львові. Були пред­ставлені твори львів. митців П. Ковжуна, Я. Музики, О. Новаківського, його учнів — М. Мороза, Р. Чорнія, Г. Смольського, С. Луцика та ін.; укр. митців т. зв. паризької групи — М. Андрієнка-Нечитайла, М. Бутовича, М. Глущенка, М. Кричевського, В. Пере­бийноса, В. Хмелюка, С. Зарицької, О. Грищенка; багатьох ві­домих зх.-європ. художників, зокрема, рисунки і під­писні гравюри П. Пікас­со, Р. Дюфі, Ф. Леже, М. Шаґала, А. Модільяні та ін.; живописні полотна французів Ш. Блана, М. Бріаншона, Ж. Женена, італійців Д. Северіні, М. Тоцці, бельгійців К. Пуїсана, К. Лембоша, швейцарця А. Олі, англійки Л. Тернер та ін. У на­ступ. ви­ставках АНУМ активно залучала до екс­понува­н­ня творів укр. художників із Зх. Європи, що мало особливе значе­н­ня після ліквідації у СРСР в 1932–33 всіх громад. мист. обʼ­єд­нань. Другим важл. напрямком діяльності АНУМ стала під­готовка україномов. мист. ви­дань. Так, до кожної ви­ставки було ви­дано спец. каталог. Упродовж 1932–34 ви­йшли у світ 7 моно­графій — про творчість М. Глущенка (автори П. Ковжун і С. Гординський), О. Грищенка, Л. Геца (П. Ковжун), О. Кульчицької (М. Голубець), М. Андрієнка-Нечитайла (В. Січинський), О. Сахновської (С. Сильванський), колект. праця «Екслібрис» (Львів, 1932, за ред. П. Ковжуна). 1932–36 ви­йшли 5 номерів мист. журналу АНУМ «Мистецтво» (редколегія — П. Ковжун, Я. Музика, М. Осінчук), на сторінках якого на­друковано матеріали про ві­домих світ. митців, укр. художників Галичини, Західної Європи, СРСР, стат­ті про стан ре­ставрац. і музей. справи, окремі студії з теорії та історії мистецтва, огляди літ-ри, мист. хроніку тощо. АНУМ ві­діграла помітну роль у роз­витку демократ. напряму укр. мистецтва 1-ї пол. 20 ст. Її діяльність, особливо у 1933–39, активно сприяла консолідації нац. мист. сил і фахово пропагувала творчість талановитих вітчизн. митців. АНУМ ліквідовано з приходом рад. влади на зх.-укр. землі у 1939.

Завантажити статтю