Аспірантура

Визначення і загальна характеристика

АСПІРАНТУ́РА (нім. Aspirantur, від лат. aspirans (aspirantis) — який до чогось прагне) — форма під­готовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Діє при ВНЗах і н.-д. установах, які мають висококваліфік. наук.-пед. та наук. кадри, сучасну н.-д., екс­перим. та матеріал. базу. Організована 1925 при Наркомосвіти РРФСР, у 1930-х рр. поширилась у ВНЗах та НДІ СРСР (захист аспірантами кандидат. дис. — від 1934). Нині в Україні під­готовка аспірантів здійснюється від­повід­но до Положе­н­ня про під­готовку наук.-пед. і наук. кадрів, затвердженого у 1999 КМ України. Наук.-метод. керівництво та контроль за діяльністю А. у ВНЗах і наук. установах здійснює Міністерство освіти і науки України, а в наук. установах НАНУ — її Президія. Існує очна (з від­ривом від виробництва, термін — не більше 3-х р.) та заочна А. (без від­риву від виробництва, термін — не більше 4-х р.). За певних поваж. причин (хвороба, вагітність, до­гляд за дитиною до досягне­н­ня нею 3-річ. віку тощо) Вчена рада наук. установи може до­зволити продовжити навч. не більш ніж на 1 рік. В А. при­ймаються громадяни України, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста, магістра. На клінічні каф., у від­діли та лаб. ВНЗів мед. профілю при­ймаються особи, які на час вступу мають не менше 2-х р. стажу роботи лікарем після закінче­н­ня інтернатури, лікар. фах якої від­повід­ає наук. спеціальності А., або мають кваліфікацію магістра медицини.

Громадяни іноз. держав можуть бути прийняті в А. на під­ставі договорів із ВНЗ, наук. установами тощо. Вступники до А. складають вступні іспити із спеціальності (в обсязі навч. про­грами для спеціаліста або магістра, що від­повід­ає обраній ними наук. спеціальності), філософії та іноз. мови на вибір (англ., нім., іспан., італ., франц.) в обсязі навч. про­грам для ВНЗів 4-го рівня акредитації. Вступники, які на час вступу до А. склали всі або декілька кандидат. іспитів, звільняються від від­повід. вступних іспитів до А., і їм зараховуються результати кандидат. іспитів. Аспірант працює під керівництвом свого наук. керівника, складає екзамени кандидат. мінімуму, готує дисертацію на здобу­т­тя вченого ступ. кандидата наук. У від­повід. ВНЗах і НДІ є цільова А. — одна з форм під­готовки наук. і пед. кадрів для ВНЗів, НДІ та під­приємств, які не мають можливості забезпечити під­готовку наук. кадрів на місцях.

Літ.: Гуманітарна освіта і роз­виток науки: До роз­робки концепції поствузівської гуманітарної освіти молодих науковців // Вісн. АНУ. 1993. № 6; Сидорчук Т. Г. Аспірантура — основна форма під­готовки науково-педагогічних і наукових кадрів // Придні­пров. наук. вісник «Педагогіка і філологія». Дн., 1997. № 23; Як під­готувати і захистити дисертацію на здобу­т­тя наукового ступеня: Метод. поради. К., 1999; Довід­ник здобувача наукового ступеня. К., 1999; Порядок присудже­н­ня наукових ступенів і присвоє­н­ня вчених звань. К., 2000.

О. В. Савченко

Завантажити статтю