Астангов Михайло Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Астангов Михайло Федорович

АСТА́НГОВ Михайло Федорович (Астангов Михаил Фёдорович; справж. – Ружников; 21. 10 (03. 11). 1900, Варшава – 20. 04. 1965, Москва) – російський актор. Нар. арт. СРСР (1955). Працював у Москві – Студія ім. Шаляпіна (1919–22), Театр ім. Коміссаржевської (1923– 26), Театр Революції (1925–26; 1930–41), Театр ім. Мосради (1943–1945), Театр ім. Вахтангова (1946–65); Одесі – Театр рос. драми (1927–28); Казані – Театр рос. драми (1928–29; осн. частина трупи та сама, що в Одесі); Ленінграді – Нар. дім, Театр драми (1929–30). Нездійснена мрія – роль Ричарда ІІІ (за однойм. хронікою В. Шекспіра), яку репетирував перед смертю. Від 1932 до кінця життя знімався в кіно. Класична роль на екрані – Станіслав Коморовський у фільмі М. Ромма «Мрія». Виступав у концертах. Найцікавіші роботи: Арбенін («Маскарад» М. Лермонтова), Ричард ІІІ (В. Шекспір) – у концерт. варіанті. Брав участь у радіо- і телевиставах. Актор, для якого не було обмежень амплуа і жанрів. Рідкіс. дар трагіка і феєрія коміка. Роботам А. були притаманні глибокий психологізм і яскрава, іноді парадоксал. характерність. Найвитонченіше відчуття епохи, в якій жили і вмирали його герої, завжди поєднувалося з позицією сучас. митця в діалозі з глядачем.

Ролі: Райський («Обрив» за І. Гончаровим), Пастор, Маттіас Клаузен («Потоплений дзвін», «Перед заходом сонця» Г. Гауптмана), Чичиков («Мертві душі» за М. Гоголем), Ничипір («Захід Сонця» І. Бабеля), Бетговен («Бетговен» М. Жижмора), Квазімодо («Собор Паризької богоматері» за В. Гюґо), Гай («Мій друг» М. Погодіна), Гайдай, Керенський («Загибель ескадри», «Правда» О. Корнійчука), Федір Таланов («Навала» Л. Леонова), Ромео, Гамлет («Ромео і Джульєтта», «Гамлет» В. Шекспіра), Лейстер («Марія Стюарт» Ф. Шіллера), Треплєв («Чайка» А. Чехова), Зонненбрух («Історія однієї сім’ї» («Німці») Л. Кручковського).

Літ.: Михаил Астангов: Статьи и воспоминания. Москва, 1971.

Н. М. Новоселицька

Стаття оновлена: 2001