Колаковський Олексій Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колаковський Олексій Антонович

КОЛАКО́ВСЬКИЙ Олексій Антонович (17(29). 06. 1856, Поділ. губ. – 15(28). 09. 1912, С.-Пе­тербург) – скрипаль, педагог. Гри на скрипці навч. у батька. Закін. Київ. муз. уч-ще (1873; кл. І. Водольського) та С.-Пе­тербур. консерваторію (1877; кл. Л. Ауера). Удосконалював майстерність за кордоном. Працював концертмейсте­ром оркестру Б. Більзе у Берліні. 1884–97 – соліст оркестру Ве­ли­кого театру в Москві. Кон­цер­ту­вав у Києві (1873, 1889, 1901), Одесі (1877), Москві (1891), С.-Пе­тербурзі, Відні, Берліні, Лондоні та ін. 1897–1906 – викл. Київ. муз. уч-ща, водночас очолював струн. квартет при РМТ та власну школу скрипк. гри. Від 1906 – проф. С.-Пе­тербур. консерваторії. К. – один із найкращих світ. скрипалів остан. чв. 19 – поч. 20 ст. У репертуарі – твори Н. Паґаніні, Г. Венявського, К. Сен-Санса, Ф. Шопена, П. Чайковсь­кого, Л. ван Бетговена, Дж. Верді.

Літ.: Кругликов С. Концерт Кола­ков­ского // Артист. 1891. Ч. 18; Чечотт В. Концерт г. Колаковского // Киевлянин. 1899, 17 янв.

О. В. Шевчук

Стаття оновлена: 2014