Астаф’єва Віра Леонідівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Астаф’єва Віра Леонідівна

АСТА́Ф’ЄВА Віра Леонідівна (1867, Конотоп. пов., нині на тер. Сум. обл. – 04. 12. 1927, Київ) – оперна співачка (драматичне сопрано) і педагог. Закін. Київ. муз. уч-ще (1886, кл. К. Брагіна) та Мілан. консерваторію (1889, кл. Галетті та Ванцо). У 1886–87, 1892–95 – солістка Київ., 1895– 96 – Казан., 1896–97 – Саратов. опер; 1897–98 – артист. турне (Вільно, Рига, Мінськ та ін.); 1899–1900, 1901–02 – солістка Опери Солодовникова (Москва), 1900–01 – Тифліської опери, 1902–03 – «Нової опери» (С.-Петербург). У 1889–91, 1905–08 – солістка опер. театрів Пізи, Кремони, Мессіни, Ґенуї, Турина, Парми, Трієста, у 1908–12 – мілан. театру «Ла Скала». Володіла сильним, надзвичайної краси голосом широкого діапазону, рівним у всіх регістрах, що відзначався м’якістю тембру та еластичністю. У Росії та Італії широко про-пагувала укр. нар. пісні та романси М. Лисенка. Працювала педагогом у муз. школі Києва (1913–19) та проф. Київ. муз.-драм. ін-ту ім. М. Лисенка (1919–27).

Партії: Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Наталія, Ліза, Кума («Опричник», «Пікова дама», «Чародійка» П. Чайковського), Волхова («Садко» М. Римського-Корсакова), Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Аїда, Амелія, Дездемона, Леонора («Аїда», «Бал-маскарад», «Отелло», «Трубадур» Дж. Верді), Рахіль («Жидівка» Ж.-Ф. Ґалеві), Джоконда (однойм. опера А. Понкієллі), Юдіф (однойм. опера О. Сєрова).

Літ.: Чечотт В. Вера Астафьева в «Тангейзере» // Киевлянин. 1893, 30 сен.

Л. А. Проценко

Стаття оновлена: 2001