Астахова Валентина Іларіонівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Астахова Валентина Іларіонівна

АСТА́ХОВА Валентина Іларіонівна (04. 04. 1935, Дніпропетровськ) – історик. Д-р істор. н. (1981), проф. (1983), почес. проф. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права (1998). Орден княгині Ольги 3-го ступ. (1997). Закін. Харків. ун-т (1957). Працювала методистом Харків. екскурс. бази ВЦРПС (1957–60); учителем історії в серед. шк. Харкова (1960–61); ст. викл., від 1965 – доц., від 1972 – ст. н. с. Харків. ун-ту (1964–78); доц., від 1981 – зав. каф. соціології та політології, від 1994 – проф. Харків. юрид. ін-ту (нині Нац. юрид. академія України), від 1991 – одна із засн., ректор, проф. каф. соціології Харків. гуманітар. ін-ту «Нар. укр. академія». У 1986–91 – голова Харків. обл. т-ва «Знання», заст. голови Харків. обл. жін. ради, чл. президії респ. т-ва «Знання» та Всеукр. спілки жінок. 1985 у складі укр. делегації брала участь у роботі 40-ї сесії ГА ООН. Створила автор. школу «Формування інтелектуального потенціалу сусп-ва: проблеми, перспективи (історико-соц. аспект)», тематика досліджень якої – теор.-методол. та прикладні питання освіти.

Пр.: Современная интеллигенция и ее роль в общественном прогрессе. Х., 1976; Роль высшей школы в повышении социальной активности тружеников промышленных предприятий. Х., 1988; Студент и общество: проблемы социальной защищенности студенчества. Х., 1991 (співавт.); Глобальные проблемы образования и особенности их проявления в Украине. Х., 1995 (співавт.); Приватное образование в объективе времени: украинский вариант. Х., 2000 (співавт.).

Літ.: Выдающиеся педагоги ВШ Харькова.

М. В. Герасименко

Стаття оновлена: 2001