Астробіологія

АСТРОБІО­ЛО́ГІЯ (від астро… і біологія) — роз­діл біології, що ви­вчає можливості існува­н­ня життя у Всесвіті, зокрема на різних космічних тілах Сонячної системи, його походже­н­ня, пошире­н­ня, еволюцію та майбутнє. До осн. зав­дань сучас. А. належать дослідж. впливу фіз. та хім. факторів, зокрема гравітації, соняч. та косміч. радіації, магніт. полів на живі організми та наук. оцінка люд. діяльності в космосі. Як оригін. наук. напрям виникла на базі ідей астрофізики, астрономії та біології в 1-й пол. 20 ст. На під­ставі результатів фотометр. спо­стережень із Землі деяких областей (т. зв. морів) планети Марс (М. Барабашов, Г. Тихов), які виявили сезон­ні зміни у видимому спектрі від­би­т­тя, Г. Тихов висловив припуще­н­ня про наявність на Марсі рослин. форм життя і завдяки цьому став засн. астроботаніки. Проте спроби виявити спектри по­глина­н­ня, властиві пігментові хлорофілу, не мали успіху, що по­ставило під сумнів рослин­ну природу морів Марса. Не було зна­йдено органіч. сполук і на поверх­ні Марса під час амер. екс­педицій «Вікінґа» у 1970-х рр., хоча косміч. корабель мав дуже чутливу апаратуру. Є припуще­н­ня про наявність на Марсі супероксидів заліза, які, можливо, виникають під дією соняч. ультрафіолет. радіації та забезпечують червоний колір поверх­ні планети. За умов існува­н­ня таких високоокиснювал. сполук від­бувається швидке руйнува­н­ня будь-якого органічного матеріалу планет. або метеорит. походже­н­ня. Нині на Марсі не виявлено форм життя, подібних до земних мікроорганізмів (Г. Клейн), що не заважає припускати їх існува­н­ня в минулому планети. Подальші дослідж. спрямовуватимуться на пошуки залишків життя на Марсі та живих організмів, які можуть знаходитися в р-нах полюсів або під поверх­нею планети. Нац. упр. з аеронавтики та космонавтики США планує екс­педицію на Марс із викори­ста­н­ням роботів для широких дослідж. планети з метою одержа­н­ня поперед. інформації, необхідної для успіш. здійсне­н­ня на Марс екс­педиції з участю космонавтів, яка перед­бачається в 2014. Наявність числен. органіч. сполук, зокрема порфіринів та амінокислот, зна­йдених у метеоритах, дає змогу припустити вірогідність їх позазем., хоч і абіо­ген., походже­н­ня. Показана можливість швидкого за­брудне­н­ня метеоритів зем. мікроорганізмами, що змушує особливо обережно ставитися до від­повід. досліджень. Над­звичайну увагу в світі привернуло від­кри­т­тя в давньому марсіан. метеориті дуже дріб. скамʼянілих часток, можливо, органіч. природи. Великий інтерес становить ви­вче­н­ня можливостей існува­н­ня зем. форм життя поза нашою планетою та шляхів їх адаптації до умов ін. планет. Нині ві­домі мікроорганізми, які живуть на Землі в умовах занадто високих або низьких т-р, не­звичної рН, надмірної радіації. Межі толерантності таких організмів, особливо анаеробних або умовно анаеробних, до дії екс­тремал. факторів установлені в екс­периментах з моделюва­н­ням у лаб. умов косміч. простору та планет, дають під­ставу припускати їх здатність при­стосовуватися до умов, які існують поза Землею (Е. Фрідман, О. Імшенецький, К. Мак-Кей). Найбільшою популярністю в цьому плані здавна користується гіпотеза транс­спермії С. Ареніуса, згідно з якою різні форми життя можуть пере­носитися з одного небес. тіла на ін. У звʼязку з майбут. тривалими та далекими косміч. подорожами виникла про­блема взаємодії земних організмів (і людини) та форм життя, які, можливо, існують на ін. небес. тілах. Практ. сторона цієї про­блеми містить роз­робку засобів виявле­н­ня позазем. життя та методів стерилізації косміч. кораблів для попередже­н­ня занесе­н­ня мікроорганізмів з однієї планети на ін. (карантин­на служба Космосу). Створе­н­ня й тривале функціонува­н­ня Між­нар. косміч. станції надає нові пер­спективи для А. щодо зʼясува­н­ня наявності в косміч. просторі най­простіших форм життя, елементар. біо­хім. процесів та субстратів, можливостей синтезу органіч. сполук під впливом факторів від­критого космосу.

Завантажити статтю