Астродинаміка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Астродинаміка

АСТРОДИНА́МІКА (від астро… і грец. δυναμικός – сильний, від δύναμις – сила) – розділ небесної механіки, що вивчає рух штучних небесних тіл. Розвиток А. почався після запуску в СРСР першого штуч. супутника Землі (1957). Здійснення косміч. польотів тісно пов’язане з косміч. навігацією, зокрема з вивченням руху штуч. небес. тіл, проектуванням орбіт штуч. косміч. об’єктів, вибором траєкторій та режиму роботи двигунів, визначенням положення й швидкості косміч. апарату, його корекцією й керуванням. У рівняннях в А., на відміну від небес. механіки, враховують опір зем. атмосфери, параметри магніт. поля Землі, тиск соняч. випромінювання. В Україні проектуванням орбіт штуч. небес. тіл, керуванням косміч. польотами займаються ДКБ «Південне», Центр керування та випробування косміч. систем у Євпаторії та ін. установи. Високоточні розрахунки орбіт штуч. супутників Землі виконують науковці Гол. астроном. обсерваторії НАНУ.

Літ.: Идеи Ф. А. Цандера и вопросы астродинамики // Тр. Седьмых чтений, посвящ. разработке науч. наследия и развитию идей Ф. А. Цандера. Москва, 1982; Анализ движения небесных тел и оценка точности их наблюдений: Сб. ст. Рига, 1988; Space missions and astrodynamics // J. of the British interplanetary Society. 1994. Vol. 47; Астрометрия, геодинамика и небесная механика на пороге XXI века. С.-Петербург, 2000.

Я. С. Яцків

Стаття оновлена: 2001