Астрономічна обсерваторія Львівського університету - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Астрономічна обсерваторія Львівського університету

АСТРОНОМІ́ЧНА ОБСЕРВАТО́РІЯ ЛЬВІ́ВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ – науково-дослідна та навчальна установа. Засн. 1769 з ініціативи ректора ун-ту Д. Зеленки, збудована на фундаменті древ. вежі костелу єзуїтів. У 70-х рр. 18 ст. під кер-вом Лісганіга укладено першу мапу Галичини і Волині на основі топогр. зйомки; її сітку зведено до меридіана обсерваторії. Від 1907 знаходиться в корпусі ун-ту по вул. Кирила і Мефодія, № 8; її дир. став М. Ернест, який започаткував регулярні астрономічні спостереження: змінних та нових зір, планет, комет, метеорів тощо. Наступні дир. обсерваторії: Е. Рибка (1932– 45), О. Сірокомський (1945–50), В. Степанов (1950–53), М. Ейгенсон (1954–59), Я. Капко (1959–77), від 1977 – О. Логвиненко. В обсерваторії працювали також відомі вчені Ф. Гюсман, Ф. Цах, С. Каплан, І. Климишин, Б. Бабій та ін. У 1932–49 обсерваторія мала статус Астроном. ін-ту. Від 1934, з придбанням астрографа, розпочато фотографування зоряного неба з метою пошуку і дослідження змінних зір. Від 1948 під кер-вом С. Каплана розпочато роботу з теор. астрофізики (проблеми внутр. будови зір, фізики міжзоряного середовища тощо). 1949 під кер-вом В. Степанова збудовано перший у СРСР вертикал. соняч. телескоп (діаметр целостат. дзеркал – 26 см, параболічного – 21 см, F = 450 см), який обладнано спектрографом подвій. відбивання. Від 1953 активно проводяться дослідження соняч. активності та її зв’язку з геофіз. явищами. 1957 розпочато буд-во спостереж. станції обсерваторії в смт Брюховичі, де нині розташ. лабораторні корпуси та павільйони з телескопами. У цьому ж році започатковано оптичні спостереження штуч. супутників Землі (ШСЗ). У 1960–70-х рр. Б. Бабій та його учні виконали дослідж. фіз. умов на Сонці за контурами фраунгоферових ліній, виявили асиметрію фотосфер. ліній, вплив магніт. поля на еквівалентні ширини ліній соняч. плям, залежність серед. яскравості хромосфер. сітки від циклів соняч. активності та визначили вміст низки хім. елементів. Напрями ниніш. наук. дослідж.: фізика нестаціонар. зірок, газових туманностей та зоряних скупчень; походження та еволюція великомасштабної структури Всесвіту; фізика Сонця та сонячна активність; оптичні спостереження ШСЗ та їх апаратурне забезпечення; лазерна дальнометрія ШСЗ. Осн. інструменти: 48-см дзерк. рефлектор АЗТ-14 із електрофотометром для широкополосної U, B, V, R, I-фотометрії; астрокамера Цейса (F = 50 см, D = 10 см); хромосферно-фотосферний телескоп АФР-2 (F = 540,6 см, D = 25,5 см) з інтерференційно-поляризац. фільтром; фотогеліограф Максутова; двооб’єктивний (F = 350 см, D = 34 см) електрофотометр-поляриметр для спостережень низькоорбітальних ШСЗ; лазер. дальномір ТПЛ-1М (F = 11,6 м, D = 1 м). Обсерваторія має б-ку, яка нараховує понад 20 тис. томів, унікальну склотеку – 12 тис. фотогеліограм, 8 тис. пластинок з окремими ділянками зоряного неба та понад 10 км кіноплівки зображень хромосфери Сонця. Обсерваторія видавала «Праці обсерваторії Львівського ун-ту» (10 вип.; 1933–39); «Циркуляр ЛАО» (вип. 1–54; 1946–79), «Вопросы астрофизики. Серия Астрономическая» (вип. 55–59; 1980–85). Крім того, видала «Ученые записки. Серия физико-математическая», т. 14, вып. 4 (1949) та «Астрономический сборник», вып. 2 (1954); вып. 3, 4 (1960).

Літ.: Капко Я. Т. Астрономія у Львівському університеті // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. фіз., хім. і мех.-математична. 1968; Очерки истории отечественной астрономии. К., 1992; Логвиненко О. О. Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету ім. І. Франка // Наше небо. 2000. Т. 3, № 3.

О. О. Логвиненко

Стаття оновлена: 2001