Астроспектроскопія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Астроспектроскопія

АСТРОСПЕТРОСКОПІ́Я (від астро… і лат. spectrum – уява, видіння; грец. σκοπἐω – розглядаю, спостерігаю) – розділ астрофізики, що вивчає кількісні характеристики спектрів небесних об’єктів. У практ. плані завданням А. є отримання спектрів за допомогою спектрографів і вимірювання положень, форм та інтенсивності спектр. ліній. Детальний аналіз цих характеристик дає можливість визначити структуру різних косміч. об’єктів, а також гол. фіз. параметри: т-ру, масу, швидкість тощо. За методами А. поділяється на щілинну та безщілинну. Різниця між ними полягає в тому, що за другим методом паралельний пучок променів створюють за допомогою щілини спектрографа та розташованого поза нею коліматора. Щілинна А. порівняно з безщілинною має багато переваг щодо якості спектрів і поступається останній здатністю одночасно реєструвати кілька спектрів. Більшість фундам. відкриттів у астрономії здійснено методом щілинної А. В істор. плані найважливіші досягнення А. – відкриття на Сонці гелію й підтвердження єдності Всесвіту на основі тотожності спектрал. ліній будь-якого хім. елемента. Найбільші досягнення А. останнього часу – відкриття планет поза межами Сонячної системи і встановлення масштабу світобудови та вектора її еволюції. Провідними центрами А. в Україні є Крим. астрофізична обсерваторія, Гол. астроном. обсерваторія НАНУ та Астроном. обсерваторія Одес. ун-ту.

Літ.: Белопольский А. А. Последние результаты спектрального анализа в астрономии // Изв. Рус. астроном. общества. 1894. № 2; Меррил П. Линии химических элементов в астрономических спектрах / Пер. с англ. Москва, 1959; Мельников О. А., Попов В. С. Астроспектроскопия – язык вселенной. Москва, 1973; Курс астрофизики и звездной астрономии. Т. 1. Изд. 3. Москва, 1973; Спектроскопия. Методы и применения // Тр. VI Сибир. Совещания по спектроскопии. Москва, 1973; Манджос А. В. Взаємокогерентні властивості випромінювання у гравітаційно-лінзовій оптиці. К., 1997; Брауде С. Я., Мень А. В. О связи спектральных характеристик неразрешенных двойных или двукомпонентных радио-источников с их структурой // КФНТ. 1998. Т. 14, № 3.

О. Ф. Пугач

Стаття оновлена: 2001