Астроспектроскопія
Визначення і загальна характеристика
АСТРОСПЕТРОСКОПІ́Я (від астро… і лат. spectrum — уява, видіння; грец. σκοπἐω — розглядаю, спостерігаю) — розділ астрофізики, що вивчає кількісні характеристики спектрів небесних об’єктів. У практ. плані завданням А. є отримання спектрів за допомогою спектрографів і вимірювання положень, форм та інтенсивності спектр. ліній. Детальний аналіз цих характеристик дає можливість визначити структуру різних косміч. об’єктів, а також гол. фіз. параметри: температуру, масу, швидкість тощо. За методами А. поділяється на щілинну та безщілинну. Різниця між ними полягає в тому, що за другим методом паралельний пучок променів створюють за допомогою щілини спектрографа та розташованого поза нею коліматора. Щілинна А. порівняно з безщілинною має багато переваг щодо якості спектрів і поступається останній здатністю одночасно реєструвати кілька спектрів. Більшість фундам. відкриттів у астрономії здійснено методом щілинної А. В істор. плані найважливіші досягнення А. — відкриття на Сонці гелію й підтвердження єдності Всесвіту на основі тотожності спектрал. ліній будь-якого хім. елемента. Найбільші досягнення А. останнього часу — відкриття планет поза межами Сонячної системи і встановлення масштабу світобудови та вектора її еволюції. Провідними центрами А. в Україні є Крим. астрофізична обсерваторія, Гол. астроном. обсерваторія НАНУ та Астроном. обсерваторія Одес. університету.
Рекомендована література
Завантажити статтю
