АСТРОСПЕТРОСКОПІ́Я (від астро… і лат. spectrum — уява, виді­н­ня; грец. σκοπἐω — роз­глядаю, спо­стерігаю) — роз­діл астрофізики, що ви­вчає кількісні характеристики спектрів небесних обʼєктів. У практ. плані зав­да­н­ням А. є отрима­н­ня спектрів за допомогою спектро­графів і вимірюва­н­ня положень, форм та інтенсивності спектр. ліній. Детальний аналіз цих характеристик дає можливість ви­значити структуру різних косміч. обʼєктів, а також гол. фіз. параметри: температуру, масу, швидкість тощо. За методами А. поділяється на щілин­ну та без­щілин­ну. Різниця між ними полягає в тому, що за другим методом паралельний пучок променів створюють за допомогою щілини спектро­графа та роз­ташованого поза нею коліматора. Щілин­на А. порівняно з без­щілин­ною має багато пере­ваг щодо якості спектрів і по­ступається остан­ній здатністю одночасно реєструвати кілька спектрів. Більшість фундам. від­крит­тів у астрономії здійснено методом щілин­ної А. В істор. плані найважливіші досягне­н­ня А. — від­кри­т­тя на Сонці гелію й під­твердже­н­ня єд­ності Всесвіту на основі тотожності спектрал. ліній будь-якого хім. елемента. Найбільші досягне­н­ня А. остан­нього часу — від­кри­т­тя планет поза межами Сонячної системи і встановле­н­ня мас­штабу світобудови та вектора її еволюції. Провід­ними центрами А. в Україні є Крим. астрофізична обсерваторія, Гол. астроном. обсерваторія НАНУ та Астроном. обсерваторія Одес. університету.