АСТРОФОТОМЕ́ТРІЯ (від астро…, грец. φῶς (φωτός) — світло і ... метрія) — роз­діл астрофізики, що роз­робляє методи і без­посередньо вимірює блиск та поверх­неву яскравість небесних обʼєктів. Осн. інструментом А. є фотометр, який монтується на теле­скопі для вимірюва­н­ня потужності світл. потоку в певних ділянках електромагніт. спектра. За методами А. поділяють на абсолютну та від­носну. За першим методом потік вимірюється в абсолют. одиницях (напр., у ерг/см2×с.×Гц), за другим — світл. здатність обʼєкта виражається у т. зв. зоряних величинах від­носно деяких стандарт. зірок. Обидва методи використовують багато типів реєстраторів електромагніт. ви­промінюва­н­ня: фотопластинки (в минулому), телевізійні труби, фотопо­множувачі, CCD-матриці тощо. Завдяки А. нині ві­домі яскравість та характер зміни блиску сотень тисяч зірок, галактик, планет та ін. небесних обʼєктів. Вітчизн. А. набула знач. роз­витку в працях В. Никонова (фотометрія зірок) та М. Барабашова (фотометрія планет).