Асфальтування - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Асфальтування

АСФАЛЬТУВА́ННЯ – створення асфальтобетонного покриття на автомобільних дорогах, вулицях, аеродромах, тротуарах тощо методом укладання та ущільнення асфальтобетонної суміші на попередньо підготовлену основу з щебеню, гравію (нетверда основа) або бетону (тверда основа). Асфальтобетон залежно від призначення покриття укладають в один або два шари. Нижній шар завтовшки 4–5 см складається з велико- або середньозернистої суміші з обов’язковою посипкою (залишк. пористість 5– 10 %); верх. шар (3–4 см) – з середньо- або дрібнозернистої суміші (залишк. пористість 3– 5 %). При великих навантаженнях та інтенсив. рухові транспорту покриття наносять 3–4-ма шарами заг. товщиною 12– 15 см. Процес А. починається з очищення основи від пилу і мех. домішок, що здійснюється спец. дорож. щітками та водою під тиском поливо-миючими машинами. Основу вирівнюють, а поверхню обробляють рідким бітумом або бітум. емульсією для зчеплення (склеювання) з асфальтобетон. сумішшю. Готують асфальтобетонну суміш у асфальтобетонозмішувачах на стаціонар. або напівстаціонар. з-дах, доставляють на місце укладання автосамоскидами, з них завантажують у приймал. бункер асфальтобетоноукладача, який укладає, розрівнює і попередньо ущільнює суміш дорож. катками. Остаточно ущільнюють покриття автомобілі, рух яких протягом кількох днів спеціально регулюється.

Літ.: Коган Р. Л. Асфальт и его применение для устройства мостовых и для других работ. С.-Петербург, 1899; Сюньи Г. К. Дорожный асфальтовый бетон. К., 1962; Лагода Ю. С. Асфальтобетонні роботи. К., 1972; Мозговой В. В. Научные основы обеспечения температурной трещиностойкости асфальтобетонных покрытий. К., 1996; Базжин Л. І. Оптимізовані високоякісні асфальтові бетони на основі техногенної сировини. Макіївка, 1999.

В. І. Савенко, О. В. Стоян

Стаття оновлена: 2001