Атаманюк Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Атаманюк Василь Іванович

АТАМАНЮ́К Василь Іванович (псевд. – Яблуненко В.; 14. 03. 1887, м-ко Яблунів, нині смт Косів. р-ну Івано-Фр. обл. – 1940, концтабір «Карлаг») – поет, перекладач, літературознавець, політичний діяч. Належав до літ. орг-ції «Західна Україна». Закін. юрид. ф-т Львів. ун-ту. Був вояком австр. армії (від 1915), перекл. у Пресбюро, згодом – у легіоні УСС. У 1918–20 жив у Катеринославі (нині Дніпропетровськ), належав до партії боротьбистів; працював секр. г. «Боротьба», завідував труд. школою. Від 1922 – у Києві. Перша поет. зб. «Як сурми заграли до бою» (Відень, 1916) мала антивоєнне спрямування. Вірші, оповідання, перекл. та літ.-крит. статті друкував у газетах і журналах «Український пролетар», «Вісті», «Більшовик», «Пролетарська правда» та ін. Поет. зб.: «Чари кохання» (1921), «Хвилі життя» (1922), «Жовтень» (1924), «Дума про Степана Мельничука» (1924), «Галичина» (1925), «Зажурені флояри» (1928), «За Збручем грози» (1930); зб. оповідань: «Тяжкі роки» (Х.; О., 1930), «Батіг і багнет», «Крізь кривду і кров» (обидві – Київ; Харків, 1932). Відобразив болі й страждання зх.-укр. селян в умовах польс. гніту, наростання рев. настроїв, духовну спорідненість зх. і сх. українців. Писав оповідання для дітей. Упорядкував низку зб., зокрема «Сатира і гумор» (1926), «Літературні пародії» (1927), «Революційна поезія Західної України» (1930), а також «Антологію західноукраїнської літератури ХХ ст.» (1930), «Антологію української поезії» (т. 1–3, 1930–31; усі – Київ). На поч. 30-х рр. А. виключено з літ. орг-ції «Західна Україна». У 1933 заарешт. як «один із керівників київської організації УВО». Засудж. на 5 р. 1937 його справу переглянуто і винесено новий вирок – розстріл. Реабіліт. 1965. Одну з вулиць Коломиї названо іменем А.

Тв.: Бібліографія надрукованих творів Д. Загула. К., 1927 (співавт.); Між меж і грат: Вибр. поезії. К., 1931; Хвилі життя: Поезії. Косів, 1997.

Літ.: Дорошенко В. [Рец. на кн.: «Дві казки, або Сплячий козак», «Хвилі життя: поезія»] // ЛНВ. 1923. Т. 79; Загул Д. [Рец. на кн. «Нова єврейська поезія: антологія»] // Нова громада. 1923. № 15–16; Бабій О. Д. [Рец. на кн. «Нова єврейська поезія: антологія»] // ЛНВ. 1924. Т. 82; Пилипенко С. Тени прошлого – украинские кобзари и лирники // Пламя. 1924. № 5; Капустянський І. Плужанська творчість // Плуг. 1926. № 2; Рудик Д. Письменники з Західної України в УРСР // Зоря. 1926. № 14; Нові українські письменники // ЖР. 1927. № 4; Шворца В. Зажурені флояри // Зх. Україна. 1928. № 2–3; Донцов Д. [Рец. на кн. «Революційні пісні Західної України»] // ЛНВ. 1929. Т. 98; Андріанова М. Василь із Яблунева // Вітчизна. 1973. № 5; Арсенич П., Козловик І. Поет Василь Атаманюк // Ранковий клич. Уж., 1981; Григораш Д. Атаманюк Василь Іванович // Укр. журналістика в іменах. Л., 1994. Вип. 1; Атаманюк Василь Іванович // Київ: Жертви репресій. К., 1997. Т. 1; А ми тую стрілецькую славу збережемо… Коломия, 1999. Т. 1; Полєк.

П. І. Арсенич

Стаття оновлена: 2001