Аудит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аудит

АУДИ́Т (англ. audit, від лат. auditus – слухання, слух) – перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності, повноти й відповідності встановленим нормативам і чинному законодавству. А. здійснюють незалежні особи (аудитори) чи аудитор. фірми, уповноважені суб’єктами господарювання. Слово «аудитор» відоме вже понад 2 тис. р. У Стародав. Римі так називали службовців, яким доручали вислуховувати звіти посадових осіб, у Росії – військ. слідчих. У сучас. значенні почало вживатися у Великій Британії в 2-й пол. 19 ст. Бурхливі екон. процеси в цій країні призвели до розорення великої кількості людей, які повірили недобросовіс. рекламі, що обіцяла величезні дивіденди та швидке збагачення, а насправді забирала останнє. Саме тоді група бухгалтерів створила перше профес. об’єднання аудиторів, яке заявило про свою готовність перевіряти будь-який фінанс. звіт і гарантувати якість даних, поданих у ньому. В Україні аудитор. діяльність особл. розвитку набуває від 1987, коли почали створюватися спільні підпр-ва за участю іноз. капіталу. Для контролю за їхньою діяльністю було сформовано незалежну аудитор. орг-цію «Інаудит», акціонерами якої стали держ. зовн.-торг. об’єднання. Тоді ж було зареєстровано кілька іноз. аудитор. фірм, з’являлися приватні, одноосібні та колект. підпр-ва. Протягом 1989–92 в Україні практично стихійно сформувалася аудитор. служба. Було створ. також понад 50 держ. аудитор. фірм. Ситуація вимагала створення законодав. бази аудиту, початок якій поклав Установ. з’їзд аудиторів України (14 лютого 1992), на якому створ. Спілку аудиторів України (див. Аудиторів України Спілка). У квітні 1993 прийнято Закон України «Про аудиторську діяльність», відповідно до якого аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікац. сертифікат про право займатися аудитор. діяльністю на тер. держави. Право на отримання сертифіката мають громадяни України з вищою освітою, відповід. знаннями в галузі А. та досвідом роботи не менш як 3 р. на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста чи економіста. А. проводиться на підставі договору між аудитором (аудитор. фірмою) та замовником. У договорі на проведення А. та надання ін. аудитор. послуг вказуються предмет і термін перевірки, обсяг аудитор. послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін. Виконання аудитором договору оформляється актом здачі-прийому аудитор. висновку, що складається з дотриманням відповід. норм та стандартів і має містити підтвердження чи аргумент. відмову в підтвердженні достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтер. звітності замовника. А. може провадитись як з ініціативи су- б’єктів господарювання, так і в обов’язк. порядку, зокрема для підтвердження достовірності та повноти річного балансу й звітності комерц. банків, інвесторних фондів, довірчих т-в тощо. Результати А. про фінанс. стан структури, яку перевіряють, фіксуються в річному звіті про діяльність і можуть бути додатком до балансу. Вони є комерц. таємницею і їх не можна отримати без згоди орг-ції, де проведено перевірку. Аудитор. перевірка проводиться ще й з метою надання відповід. консультац.-методич. послуг, а також виявлення резервів поліпшення показників ефективності діяльності відповід. орг-ції. Аудитор має право займатися аудитор. діяльністю індивідуально, створювати аудитор. фірму, об’єднуватися з ін. аудиторами в спілки з дотриманням чинного законодавства. Аудитор. фірма займається винятково наданням аудитор. послуг (у формі аудитор. перевірок та пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтер. обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінанс.-госп. діяльності й ін. видів екон.-правового забезпечення підприємн. діяльності фіз. та юрид. осіб). Для здійснення аудитор. діяльності аудитор, аудитор. фірма повинні мати сертифікат та ліцензію, які видає Аудиторська палата України (АПУ). Припинення чинності сертифіката або ліцензії на аудитор. діяльність здійснюється на підставі рішення АПУ у разі неоднораз. виявлення фактів низької якості аудитор. перевірок або системат. чи грубого порушення чинного законодавства України, встановл. норм та стандартів аудиту. За неналежне виконання своїх зобов’язань аудитор. фірма несе майнову та ін. відповідальність, визначену в договорі. Забороняється проведення А. аудитором, який має прямі родинні зв’язки з кер-вом об’єкта перевірки або особисті майнові інтереси у замовника; є чл. кер-ва, засн. або власником суб’єкта господарювання, що перевіряється, чи його працівником, співвласником дочір. підпр-ва, філії або представництва господарюючого суб’єкта, який перевіряється. Серед локал. завдань, що стоять нині перед аудитор. службою України,– ведення Реєстру суб’єктів аудитор. діяльності, видання спец. бюлетеня і доопрацювання організац. документів АПУ та Закону України «Про аудиторську діяльність». В Україні станом на 1 квітня 2001 чинний сертифікат мають 2700 аудиторів, до Реєстру суб’єктів аудитор. діяльності включено 1130 аудитор. фірм і 249 підприємців-аудиторів.Протягом 2000 аудитор. службою в Україні перевірено понад 55 тис. суб’єктів підприємниц. діяльності.

Літ.: Аренс Э. А., Лоббек Д. К. Аудит / Пер. с англ. Москва, 1995; Аудит: Практ. пособ. для подготовки аудиторов. К., 1996; Тимко Й. П. Аудит в Україні: становлення і організація. Уж., 1996; Зубілевич С. Я., Голов С. Ф. Основи аудиту. К., 1996; Поникаров В. Д. Организация и методика аудита предпринимательской деятельности: Учеб. пособ. Х., 1997; Білик М. Д., Полятикіна Л. І. Основи аудиту. С., 1999; Белуха Н. Т. Аудит: Учеб. К., 2000.

М. Т. Білуха

Стаття оновлена: 2001