Аукціон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аукціон

АУКЦІО́Н (від лат. auctio – збільшення) – вид продажу товарів з публічних торгів у заздалегідь призначений час і в певному місці за найвищу (із запропонованих) ціну. На А. продаються об’єкти нерухомості (житл., офісні приміщення, торг. споруди), антикваріат, твори мист-ва тощо. Крім добровільного, А. може бути примусовим – за рішенням суд. органів. Крім А.-торгів за безпосеред. участі (у певному місці, установі тощо), можливе їхнє проведення за допомогою електрон. систем. У випадку т. зв. відкритих А. процес установлення цін відбувається постійно, а не періодично, у призначений час. Учасники передають замовлення аукціонерові. При збігу умов замовлень на купівлю і замовлень на продаж вони виконуються. Крім того, існують гласні і негласні (німі, тендерні) А.-торги. В остан. випадку замовлення на купівлю розглядаються аукціонером без розкриття (інформування) їхнього змісту (цін, умов оплати, доставки) для ін. учасників А. В сучас. умовах, особливо для торгівлі цінними паперами, виникають ін. специф. форми А.

Літ.: Вигорь Ю. П. История аукционов России: Каталог. Москва, 1990; Довідник з проведення земельних аукціонів в Україні: Упорядк. на досвіді успіш. проведення аукціонів у Харкові, Львові, Одесі та Чернігові. К., 1995.

М. М. Загуменнов

Стаття оновлена: 2001