АУ́ЛІХ Вітольд Артурович (11. 02. 1889, Львів — 03. 08. 1948, там само) — кон­структор-машинобудівник. Батько В. Ауліха. Доктор технічних наук (1915), професор (1936). 1907– 12 навч. у Львів. політехніці на машинобуд. факультеті та на філос. факультеті Львів. університету. Студентом працював асист. на каф. заг. і аналіт. механіки. На­вча­н­ня завершив із від­знакою і отримав золоту нагороду фундації ім. проф. Б. Мариняка. Тоді ж опублікував під­ручник «Logarytmiczny suwak rachunkowy i jego sposób uêycia» (Lwów, 1911). У 1913–14 працював кон­структором на заводі водяних турбін у США. 1915, коли рос. війська зайняли Львів, був вивезений до Росії як цивільний полонений і пере­бував спершу у Казані, а потім у Києві, де працював кон­структором на взут­тєвій ф-ці. 1918 повернувся до Львова, був кон­структором у залізничних майстернях; згодом — асистент кафедри механіки Львів. політехніки. 1920–24 — у США: консулярний секретар торг. від­ділу Ген. консульства в Чикаґо, гол. кон­структор заводу водяних турбін. 1924 повернувся до Львова і став викл. Держ. пром. школи. Від 1926 працював у Львів. політехніці: асист. (1926–28), адʼюнктом (1928–36), доцент, завідувач кафедри теорії механізмів і машин (від 1941). Під час нім. окупації читав лекції на Держ. тех. курсах, організов. у приміщен­ні політех. ін­ституту. Від 1946 — проф., декан мех. ф-ту, завідувач кафедри теорії механізмів і машин цього ж ін­ституту. Напрями наук. дослідж.: теорія водяних турбін, теор. пита­н­ня конструюва­н­ня машин, теорія механізмів. Редагував ж. «Czasopismo techniczne».