Ауссем Володимир Християнович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ауссем Володимир Християнович

А́УССЕМ Володимир Християнович (1879, м. Орел, Росія – 1937) – радянський державний, партійний, військовий діяч, дипломат. Навч. в Орлов. кадет. корпусі, де зазнав впливу ідей марксизму, брав участь у студент. гуртку. У 1898 – березні 1901 – студент Харків. технол. ін-ту, чл. студент. с.-д. орг-ції. Чл. РСДРП (1901). У березні 1901 А. заарештовано, вислано за кордон (до 1904). Закін. політехнікум у Брауншвейзі (Німеччина). Після повернення працював у Поділ. орг-ції РСДРП, створював рев. групи на цукр. з-дах, керував страйками. Під час 1-ї світ. війни – ополченець. Після Лютн. революції 1917 А. обрано чл. Київ. ради солдат. депутатів; у липні – грудні 1917 – заст. голови ради робітн. і селян. депутатів у Полтаві; на 1-му Всеукр. з’їзді Рад у Харкові (11–12 грудня 1917) – чл. ВУЦВК. У першому більшов. уряді в Україні обіймає посаду Нар. секр. (міністра) фінансів (до лютого 1918). Делегат 1-го з’їзду КП(б)У в Москві (5–12 липня 1918). Улітку – восени 1918 – один із кер. т. зв. повстанських (інспіров. більшовиками) частин у «нейтральній смузі» біля кордонів УНР. 22 вересня – 1 грудня 1918 – ком-р 2-ї Укр. рад. повстан. дивізії. Від грудня 1918 – в. о. нач. штабу Реввійськради Червоної армії України, командувач групи військ Харків. напрямку 2-ї укр. рад. армії, яка захопила тер. Лівобереж. України, Одесу й Севастополь під час війни між УНР та рад. Росією 1919. У червні – жовтні 1919 – чл. Реввійськради 8-ї більшов. армії, яка вела бої з військами «білого руху» на Лівобережжі. 1920 працював у Вищій Раді нар. госп-ва УСРР (ВРНГ УСРР). У лютому – серпні 1920 – нач. Реєстраційного упр. (розвідка) Польового штабу Реввійськради РРСФР. 1921– 25 – повноваж. представник УСРР у Німеччині та Австрії. Підписує угоду між УСРР і Німеччиною про взаємне визнання, від імені СРСР – угоду з Грецією, організовує закордонну пропагандист. роботу з метою розкладу укр. політ. еміграції. Голова ВРНГ УСРР (1925–26). У 1926–27 – торг. представник СРСР у Туреччині. 1927 виключений із партії як прихильник т. зв. троцькістсько- зінов’євської опозиції у ВКП(б) і репресований. Є дані, що 1929 його висилали в Казахстан на 3 р. як опозиціонера. 1937 пропав безвісти у тайзі. Реабіліт. посмертно.

Літ.: В. Х. Ауссем: Матеріали до біографії // УІЖ. 1989. № 1; Империя ГРУ. Москва, 1999. Т. 2.

Д. В. Веденєєв

Стаття оновлена: 2001