Колбасьєв Євген Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Колбасьєв Євген Вікторович

КОЛБА́СЬЄВ Євген Вікторович (03(15). 06. 1862, Одеса – листопад 1920, похов. у м. Інкерман, нині Севастоп. міськради) – військовик. Капітан 1-го рангу. Закін. Крон­штадт. мор. школу побл. С.-Пе­тербурга (1883). Відтоді служив у Кронштадт. флот. екіпажі, від 1891 викладав у водолаз. школі. Співзасн. Кронштадт. відділ. Рос. тех. т-ва (1892). У 1893 від­крив власну майстерню з ремонту водолаз. спорядження і телефон. станцій для кораблів. У тому ж році відвідав Всесвіт. виставку в м. Чикаґо (шт. Іллінойс, США). Розробив систему телефон. зв’язку з водолазом (1889), спосіб підвод. освітлення (1890), телефон. апарат для кораблів (1891–94), оригін. про­ек­ти плаваючої міни та підвод. човнів (1890-і рр.). 1899 разом із винахідником О. Поповим брав активну участь у перших у світі випробуваннях апаратів безпровід. телеграфу на кораблях Чорномор. флоту. 1901 інж. М. Ку­­тейников за проектом К. сконструював підвод. човен «Петро Кішка», признач. для оборони м. Порт-Артур (нині м. Люйшунь, Китай). При цьому вперше у віт­чизн. кораблебудуванні застосовано секц. метод побудови підвод. човна, що дозволив перевозити його у розібраному ви­­гляді залізницею («Петро Кішка» затоплений у грудні 1904 влас. екіпажем напередодні здачі Порт-Артура японцям). На поч. 20 ст. придбав у Севастополі з-д із вирощування устриць. Застрелений бандитами.

Літ.: Головин Г. И., Эпштейн С. Л. Пионер телефонии в русском флоте // Мор. сб. 1948. № 10; Ермолов П. П. Предистория развития радиотехнологий в Крыму // Дослідж. з історії тех­­ніки: Зб. наук. пр. К., 2010. Вип. 14.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2014