АФАНА́СЬЄВ Василь Андрі­йович (01. 01. 1922, с. Копиченське, нині Федорово Ку­станай. обл., Казах­стан — 22. 07. 2002, Київ) — мистецтво­знавець. Брат Є. Афанасьєва. Доктор мистецтво­знавства (1985). Член НСХУ (1956). Державна премія УРСР (1971). Державні нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. університет (1949). Працював н. с. ІМФЕ АН УРСР (1957–65 та 1974–87 — завідувач від­ділу образотвор. мистецтва). У 1965–74 — зав. ред. мистецтва Гол. редакції УРЕ АН УРСР. 1994–97 — викладав історію укр. мистецтво­знавства в Укр. АМ. Брав участь у створен­ні «Історії українського мистецтва» (К., 1966–70, заст. гол. ред.), «Истории искус­ства народов СССР» (Москва, 1977– 82, т. 8–9), «Шевченківського словника» (К., 1976–77); автор числен. статей-довід­ок в УРЕ та ін. енциклопедіях. Досліджував історію укр. мистецтва кін. 19–20 ст., ви­ступав як худож. критик. Праці А. від­значаються глибоким зна­н­ням матеріалу, введе­н­ням в наук. обіг нових фактів та імен, образ. мовою.