Ахієзер Ілля Олександрович
Визначення і загальна характеристика
АХІЄ́ЗЕР Ілля Олександрович (02. 03. 1938, Харків — 13. 05. 1989, там само) — фізик-теоретик. Син О. Ахієзера. Доктор фізико-математичних наук (1966), професор (1970). Лауреат премій ім. К. Синельникова (1978) та ім. М. Крилова АН УРСР (1989). Закінчив Харківський університет (1959). Працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР (1959–89), зокрема у 1970–89 — начальник лабораторії; з 1968 викладав у Харківському університеті. Досліджував теорію ядра; плазми, зокрема флуктуації у двотемпературній плазмі; фізику твердого тіла, особливо теорію магнетизму та аморфних металів, радіаційні пошкодження, нелінійну динаміку магнітодіелектриків, розсіяння світла в умовах магнітоакустичного резонансу. Отримав важливі результати в теорії магнетизму металів і теорії невпорядкованих магнітних систем та скла.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Коллективные колебания в плазме. Москва, 1964 (співавтор) (англ. — Оксфорд, 1967); Электродинамика плазмы. Москва, 1974 (співавтор) (англ. — Оксфорд, 1975); К теории реакций (Y, P) при энергиях выше порога рождения пиона. К., 1971 (співавтор); Колебания капли ферми-жидкости и гигантский резонанс в средних и тяжелых ядрах. К., 1972; К кинетической теории каскада столкновений в твердом теле. Х., 1975 (співавтор); К классической теории излучения быстрых частиц в кристаллах. Х., 1978 (співавтор); Электромагнетизм и электромагнитные волны. Москва, 1985 (співавтор); Введение в теоретическую радиационную физику металлов и сплавов. К., 1985 (співавтор); Модель металлического стекла. Москва, 1987; Самосогласованная модель стекол металл-металлоид. Москва, 1987; О диффузии в металлических стеклах вблизи температуры стеклования. Москва, 1988 (співавтор); О диффузии в неупорядоченных металлах. Москва, 1989 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
