Ашґабат

АШҐАБА́Т (Aљgabat) — столиця Турк­мени­стану, місто на пів­дні країни. Знаходиться у серед. частині перед­гір. рівнини Копетдаґу, побл. пустелі Каракуми, на вис. 200– 255 м над р. м. Сейсмічно активна зона. Залізнична ст., вузол автомоб. і повітр. шляхів. Побл. А. прокладено Каракум. канал. Насел. (1999) 0,6 млн осіб (12 % насел. країни).

З давніх часів А. був зоною пошире­н­ня перших осідлих цивілізацій, про що свідчать археол. памʼятки в перед­місті А.: Джейтун (8–6 тис. до н. е.), Анау (4–2 тис. до н. е.) і залишки поселе­н­ня, що виникло в період роз­квіту Парфян. царства (3 ст. до н. е.). У сельджуцьку епоху на місці цього поселе­н­ня існував великий феод. замок, зруйнований під час монгол. навали в 14 ст. Насел. пункти з фортецями-цитаделями виникали в різних місцях на тер. сучас. А. і в на­ступні столі­т­тя. Засн. 1881 як рос. військ. укріпле­н­ня на місці поселе­н­ня Асхабад з давньою фортецею. Був адм. центром Зака­спій. обл. Рос. імперії. У 1906 від­булося пов­ста­н­ня місц. гарнізону. 17 липня 1919 Асхабад перейм. на Полторацьк — у памʼять більшов. діяча П. Полторацького. До 1924 — обл. центр, від 1924 — столиця Турк­мени­стану. Від 1927 — сучасна назва. А. — найбільший пром. центр Турк­мени­стану, у якому зосереджено більше 50 пром. під­приємств, що виробляють понад 11 % всієї пром. продукції країни (електро­енергія — 38 %, харч. пром-сть — 12 %, буд. галузь і металооб­робна індустрія — 9 %). Осн. пром. товари, що виробляються в А.: килими, фабрич. одяг з бавовни і трикотажу, взу­т­тя, скло, кабель, буд. матеріали, фармацевт. продукція. В А. зосереджено 18 % всього праце­здат. насел. країни. Важливий культур. та освіт. центр. У А. — 12 ВНЗів, серед яких Держ. університет ім. Махтумкулі, політех., мед. ін­ститути; АН Турк­мени­стану, в системі якої — 18 НДІ, серед них — єдиний у СРСР Ін­ститут пустель, Ін­ститут сейсмо­стійкого будівництва Держбуду Турк­мени­стану та ін. В А. працюють 38 б-к, 7 клуб. закладів, 5 театрів. Виходить 14 газет і 10 журналів, з яких 1 журнал і 2 газети друкують матеріали рос. і 1 газета турец. мовами. Теле- і радіомовле­н­ня здійснює Нац. ТРК Турк­мени­стану. Телебаче­н­ня здійснюється по 3-х ка­налах туркм., рос. та англ. мовами. До 1917 місто було забудоване пере­важно одноповерх. будинками з сирцевої цегли, з плоскими земляними дахами. Пізніше місто реконстру­йовано і впорядковано. Після землетрусу 1948, який знищив місто, А. від­будовано заново. Після виходу Турк­мени­стану з СРСР в А. збудовано палац президента Турк­мени­стану Сапармурата Турк­менбаши, Арку нейтралітету, між­нар. аеропорт, памʼят. меморіал «Землетрус», Палац кон­гресів і мистецтв, Нац. музей, Між­нар. мед. центр та ін. Під час 2-ї світової війни до А. було еваку­йовано укр. кіностудію ім. О. Довженка. Від 1998 в А. діє Товариство дружби «Турк­мени­стан — Україна».

Літ.: Батыров А. Б., Фрейкин З. Г. Ашхабаду — 100 лет. Ашхабад, 1981; Гущина Т. В., Меликов Г. Г., Могилевец В. Н. Хроника истории Ашхабада (1881–1975 гг.). Ашхабад, 1981.

С. С. Мурадов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю