Ашґабат - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ашґабат

АШҐАБА́Т (Aљgabat) – столиця Туркменистану, місто на півдні країни. Знаходиться у серед. частині передгір. рівнини Копетдаґу, побл. пустелі Каракуми, на вис. 200– 255 м над р. м. Сейсмічно активна зона. Залізнична ст., вузол автомоб. і повітр. шляхів. Побл. А. прокладено Каракум. канал. Насел. (1999) 0,6 млн осіб (12 % насел. країни).

З давніх часів А. був зоною поширення перших осідлих цивілізацій, про що свідчать археол. пам’ятки в передмісті А.: Джейтун (8–6 тис. до н. е.), Анау (4–2 тис. до н. е.) і залишки поселення, що виникло в період розквіту Парфян. царства (3 ст. до н. е.). У сельджуцьку епоху на місці цього поселення існував великий феод. замок, зруйнований під час монгол. навали в 14 ст. Насел. пункти з фортецями-цитаделями виникали в різних місцях на тер. сучас. А. і в наступні століття. Засн. 1881 як рос. військ. укріплення на місці поселення Асхабад з давньою фортецею. Був адм. центром Закаспій. обл. Рос. імперії. У 1906 відбулося повстання місц. гарнізону. 17 липня 1919 Асхабад перейм. на Полторацьк – у пам’ять більшов. діяча П. Полторацького. До 1924 – обл. центр, від 1924 – столиця Туркменистану. Від 1927 – сучасна назва. А. – найбільший пром. центр Туркменистану, у якому зосереджено більше 50 пром. підпр-в, що виробляють понад 11 % всієї пром. продукції країни (електроенергія – 38 %, харч. пром-сть – 12 %, буд. галузь і металообробна індустрія – 9 %). Осн. пром. товари, що виробляються в А.: килими, фабрич. одяг з бавовни і трикотажу, взуття, скло, кабель, буд. матеріали, фармацевт. продукція. В А. зосереджено 18 % всього працездат. насел. країни. Важливий культур. та освіт. центр. У А. – 12 ВНЗів, серед яких Держ. ун-т ім. Махтумкулі, політех., мед. ін-ти; АН Туркменистану, в системі якої – 18 НДІ, серед них – єдиний у СРСР Ін-т пустель, Ін-т сейсмостійкого буд-ва Держбуду Туркменистану та ін. В А. працюють 38 б-к, 7 клуб. закладів, 5 театрів. Виходить 14 газет і 10 журналів, з яких 1 журнал і 2 газети друкують матеріали рос. і 1 газета турец. мовами. Теле- і радіомовлення здійснює Нац. ТРК Туркменистану. Телебачення здійснюється по 3-х каналах туркм., рос. та англ. мовами. До 1917 місто було забудоване переважно одноповерх. будинками з сирцевої цегли, з плоскими земляними дахами. Пізніше місто реконструйовано і впорядковано. Після землетрусу 1948, який знищив місто, А. відбудовано заново. Після виходу Туркменистану з СРСР в А. збудовано палац президента Туркменистану Сапармурата Туркменбаши, Арку нейтралітету, міжнар. аеропорт, пам’ят. меморіал «Землетрус», Палац конгресів і мист-в, Нац. музей, Міжнар. мед. центр та ін. Під час 2-ї світ. війни до А. було евакуйовано укр. кіностудію ім. О. Довженка. Від 1998 в А. діє Т-во дружби «Туркменистан – Україна».

Літ.: Батыров А. Б., Фрейкин З. Г. Ашхабаду – 100 лет. Ашхабад, 1981; Гущина Т. В., Меликов Г. Г., Могилевец В. Н. Хроника истории Ашхабада (1881–1975 гг.). Ашхабад, 1981.

С. С. Мурадов

Стаття оновлена: 2001