Аширов Чари - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Аширов Чари

АШИ́РОВ Чари (Aşyrow Çary; 10. 12. 1910, с. Кеші, Туркменистан) – туркменський письменник. Нар. письменник Туркм. РСР (1970). Розпочав літ. діяльність наприкінці 20-х рр. У циклі поем «Çanly saka» («Кривавий вододіл», 1953), «Lalyň ogly» («Син німого», 1962), «Gökýаýlanyň ýigit leri» («Джигіти Гюкяйлану», 1965) змальовує колізії воєн. дій 1918–20-х рр. в Туркменистані. Цю тему в руслі офіц. ідеології розвивав також у романах «Yzçy» («Слідопит», 1970), «Ekizler» («Близнята», 1977). У своїх творах відобразив внутр. світ людини в переломні моменти істор. і культур. розвитку народу. Автор романів «Çarry serdar» («Старий вождь», 1980), «Çöreş» («Боротьба», 1986), повістей та оповідань, творів для дітей. Переклав понад 40 творів Т. Шевченка («Катерина», «Утоплена», «Перебендя», «Тополя», «Гайдамаки» та ін.), написав статтю про його творчість («У Київ, до друзів», 1961). Усі твори А. опубл. у Ашґабаті.

Г. М. Гримич

Стаття оновлена: 2001