Ашкаренко Григорій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ашкаренко Григорій Андрійович

АШКАРЕ́НКО Григорій Андрійович (1856, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 23. 03. 1922, с. Пісочин, нині смт Харків. р-ну Харків. обл.) – актор, антрепренер і драматург. Організатор рос.-укр. профес. трупи (1880–82), яка 1881 однією з перших почала ставити укр. п’єси після Емського указу 1876 про заборону вживання укр. мови. У її складі працювали М. Кропивницький і М. Садовський. Працював актором у трупі Г. Деркача (1892), керував аматор. театром у Кременчуці. Автор соц.-побут. драм («Рідна мати гірша мачухи», 1891; «Маруся», 1897; «Страдниця», «Не стерплю, серце», 1911), комедій («Оказія з сотником Яремою», 1896; «Однаковий для всіх, або Чесний Шая», 1909; «Фражевий пан», 1911); переробки п’єси О. Островського «Без вини винуваті» – «Безбатченко» (1909). У співавт. з І. Тогобочним написав драми «Кого судити?», «За веселе життя» (обидві – 1905), «Черниця» (1906), інсценував повісті «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка (1889), «Тарас Бульба» (1886), «Царицині черевички» (1890; за повістю «Різдвяна ніч» М. Гоголя). Переклав українською з чес. лібрето опери Б. Сметани «Продана наречена» (автор лібрето – чес. письменник К. Сабіна). Автор «Споминів про першу українську трупу» («Рідний край», 1908, № 15).

Ролі: Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Прокіп, Шельменко («Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), сотник Бутуза («Гаркуша» О. Стороженка), Кичатий («Назар Стодоля» Т. Шевченка).

Літ.: Український драматичний театр. К., 1967. Т. 1.

П. К. Медведик

Стаття оновлена: 2001