Архаїзми - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Архаїзми

АРХАЇ́ЗМИ (грец. άρχαῖος – стародавній) – слова, граматичні форми, синтаксичні конструкції, що вийшли з активного мовного вжитку. А. бувають фонетичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні, лексичні. У перших двох застарілими є лише форми слова: фонетична і граматична. Словотворчі А., або застарілі моделі творення слів,– це недіючі або малопродуктивні у даний період розвитку мови дериваційні моделі. Синтаксичні А. зберігають давній тип зв’язку слів та побудови словосполучення чи речення. Лексичні А. – слова, що застаріли в цілому. Причиною переходу слова до А. є зникнення з ужитку самого поняття. А. вживають у худож. стилі та використовують для створення істор. колориту зображуваної епохи. Такі А. називають історизмами. Часто слово виходить з ужитку, поступаючись місцем ін. слову з тим самим значенням. Це зумовлено зміною емоційно-оцінювал. забарвлення у сприйнятті змісту слова. В укр. мові за рад. часів досить значну кількість питомих укр. термінів та загальновживаних слів оголошували А. або діалектизмами і замінювали кальками з рос. мови. Більш толерантне було ставлення до церковнослов’янізмів, які не вважали за А., оскільки вони поширені в рос. мові. Словникове маркування арх. за рад. влади було засобом боротьби з укр. мовою і сприяло русифікації її словник. складу. У 60–70-і рр., з початком нової хвилі русифікації, проводилася кампанія «боротьби» з А. в мові письменників та перекладачів нібито задля чистоти укр. мови, а насправді з метою вилучення укр. лексики та наближення укр. мови до російської. Редакторам ЗМІ та вид-в було рекомендовано не використовувати у своїх та редагованих творах слова, що мають у словнику позначку арх. Багато укр. письменників обстоювали право на використання А., зокрема у перекладах. Нині чимало А. повернулося до актив. словник. складу сучас. укр. мови.

М. Г. Железняк

Стаття оновлена: 2001