Археоастрономія

Визначення і загальна характеристика

АРХЕОАСТРОНО́МІЯ (від архео… і астрономія) — роз­діл астрономії, що стосується пошуків та ви­вче­н­ня обсерваторій далекої давнини (мегалітичних обсерваторій), стародавніх календарів і певної ре­ставрації астрономічних спо­стережень (малюнків на скелях, у печерах тощо). Виникне­н­ня А. повʼязують з іменем англ. астронома Дж. Гокінса, який у 50-х рр. 20 ст. про­аналізував особливості структури мегалітич. обсерваторії Стоунгендж. Початки укр. А. закладено в праці М. Чмихова про календарно-міфол. тлумаче­н­ня орнаменту чаші-сек­станта з пізньо-катакомбного (інгульського) похова­н­ня, зна­йденої в одному з курганів біля м. Макіївка на Донеч­чині. У межах А. роз­робляється теорія євразій. системи святилищ-обсерваторій 5–1 тис. до н. е. типу Києвиця (Чехія) — Козаровичі (Україна) — Стоунгендж (Англія) — Аркаїм (РФ), яка, на думку Ю. Шилова та ін., свідчить про етнокультурно-істор. звʼязки індоєвроп. народів.

Літ.: Чмыхов Н. А. К семантике орнаментальных схем катакомбной культуры // Некоторые во­просы археологии Украины. К., 1977; Шилов Ю. А. Обсерватории и календари в курганах Нижнего Подне­провья 3–2 тыс. до н. э. // Нариси з історії природо­знавства і техніки. К., 1981; Вълев П. Археоастрономическо изследване на сльнчев часовник от ра­йона на Сердика // Археология. 1988. Т. 30, кн. 2; Владимирский Б. М., Кисловский Л. Д. Археоастрономия и история культуры. Москва, 1989; Кауров Э. Н., Потемкина Т. М. К во­просу о со­стоянии археоастрономии в Рос­сии // Рос. археология. 1995. № 3; Шилов Ю. А. Становление археоастрономии на Украине // Археоастрономия: про­блемы становления. Москва, 1996; Белоконь А. Т. Фигуры пустыни Наска как археоастрономический феномен // Лат. Америка. 1997. № 7; Варакин А. Стоунхендж // Мир Севера. 1998. № 3.

А. О. Корсунь

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю