Археоастрономія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Археоастрономія

АРХЕОАСТРОНО́МІЯ (від архео… і астрономія) – розділ астрономії, що стосується пошуків та вивчення обсерваторій далекої давнини (мегалітичних обсерваторій), стародавніх календарів і певної реставрації астрономічних спостережень (малюнків на скелях, у печерах тощо). Виникнення А. пов’язують з іменем англ. астронома Дж. Гокінса, який у 50-х рр. 20 ст. проаналізував особливості структури мегалітич. обсерваторії Стоунгендж. Початки укр. А. закладено в праці М. Чмихова про календарно-міфол. тлумачення орнаменту чаші-секстанта з пізньо-катакомбного (інгульського) поховання, знайденої в одному з курганів біля м. Макіївка на Донеччині. У межах А. розробляється теорія євразій. системи святилищ-обсерваторій 5–1 тис. до н. е. типу Києвиця (Чехія) – Козаровичі (Україна) – Стоунгендж (Англія) – Аркаїм (РФ), яка, на думку Ю. Шилова та ін., свідчить про етнокультурно-істор. зв’язки індоєвроп. народів.

Літ.: Чмыхов Н. А. К семантике орнаментальных схем катакомбной культуры // Некоторые вопросы археологии Украины. К., 1977; Шилов Ю. А. Обсерватории и календари в курганах Нижнего Поднепровья 3–2 тыс. до н. э. // Нариси з історії природознавства і техніки. К., 1981; Вълев П. Археоастрономическо изследване на сльнчев часовник от района на Сердика // Археология. 1988. Т. 30, кн. 2; Владимирский Б. М., Кисловский Л. Д. Археоастрономия и история культуры. Москва, 1989; Кауров Э. Н., Потемкина Т. М. К вопросу о состоянии археоастрономии в России // Рос. археология. 1995. № 3; Шилов Ю. А. Становление археоастрономии на Украине // Археоастрономия: проблемы становления. Москва, 1996; Белоконь А. Т. Фигуры пустыни Наска как археоастрономический феномен // Лат. Америка. 1997. № 7; Варакин А. Стоунхендж // Мир Севера. 1998. № 3.

А. О. Корсунь

Стаття оновлена: 2001