Археології інститут - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Археології інститут

АРХЕОЛО́ГІЇ ІНСТИТУ́Т – науково-дослідна установа НАН України, що займається дослідженням широкого спектра проблем археології та стародавньої історії України. Передісторія Ін-ту сягає 1919, коли при УАН було створ. комісію, що займалася укладанням археол. карти України. Через 2 р. її перетворено на Археол. комісію, а 1923 – на Археол. ком-т при істор.-філол. відділі ВУАН, на базі якого 1924 створ. Всеукр. археол. ком-т (ВУАК). Він здійснював розкопки й дослідж. багатьох археол. пам’яток, а також перші багаторічні комплексні археол. дослідж. у зонах новобудов: Дніпрогесу (1927–32), Пд.-Бузької ГЕС (1930–32) та «Азовсталі» в Маріуполі (1930–31). За масштабами робіт археол. експедиція Дніпробуду на той час була однією з найбільших у країні. ВУАК видав 2 вип. звітів польових дослідж.: «Краткие сообщения ВУАК по археологии» (1925), том «Научных записок ВУАК» (1926) та ін. Дослідж. ВУАК обмежувались археол. розкопками; аналізові набутих матеріалів, розробленню істор. проблем належ. уваги не приділяли. 1934, згідно з постановою Президії ВУАН, створ. Ін-т історії матеріал. культури ВУАН, який протягом 1934–38 очолював Ф. Козубовський. Ін-т став першою наук. установою археол. профілю в Україні. Здійснені комплексні дослідж. багатьох археол. пам’яток, зокрема палеоліт. на Десні, поселень трипіл. культури, курганів доби енеоліту і бронзи, скіф. часу, антич. м. Ольвія, давньоукр. міст. У них брали участь І. Левицький, С. Магура, В. Петров, Л. Дмитров, Л. Славін, Т. Мовчанівський, В. Довженок та ін. Учасниками розкопок були М. Воєводський, П. Борисковський, В. Громов, О. Брюсов, Т. Пассек, Є. Кричевський, Б. Граков, Б. Рибаков, М. Каргер та ін. провідні рос. археологи. Однак Ін-т історії матеріал. культури не мав чітко визнач. завдань. Поряд з польов. археол. дослідженнями в ньому розроблялись соціол. проблеми, питання етнографії, історії техніки та ін. 1938 його реорганізовано в Ін-т археології АН УРСР із чітко визнач. профілем археол. н.-д. установи. До нього входили 3 відділи (археології первіс. сусп-ва, антич. світу, феодал. періоду), лаб. археол. технології, а також Ольвій. та Вишгород. археол. заказники. 1939 до Ін-ту увійшла також Львів. археол. група. У 1938–39 ін-т очолював М. Ячменьов, 1940– 41 та 1944–45 – Л. Славін. На поч. 2-ї світ. війни Ін-т евакуйовано до Уфи. 1944 повернувся до Києва й поновив роботу в складі 4-х відділів – первіс., скіфо-антич., слов’яно-рус. археології, а також Львів. відділу археології. 1951 останній увійшов до створ. у Львові Ін-ту сусп. наук АН УРСР. 1946 істор.-культур. заказник Ольвія став самост. установою, а 1952 знову у складі Ін-ту археології АН УРСР. 1954 Ін-тові підпорядковано заповідну тер. «Кам’яна могила» побл. м. Мелітополь з унікал. наскельними зображеннями давніх епох. 1956 до складу Ін-ту увійшов відділ антич. та середньовіч. археології Криму, перевед. з Крим. філії АН СРСР. Відтак Ін-т археології АН України перетворився на один з найбільших центрів археол. науки у СРСР. Тут зросли висококваліфік. кадри, здійснено великий обсяг експедиц. та теор. дослідж. Ін-т очолювали: П. Єфименко (1945–54), С. Бібиков (1955–68), Ф. Шевченко (1969– 72), І. Артеменко (1973–86). Від 1987 Ін-том керує П. Толочко. До 1974 дослідж. проводилися в 5-ти відділах: первіс. археології, археології раннього заліз. віку, антич. археології, археології Криму та слов’яно-рус. археології. Згідно з сучас. розвитком археол. науки утворено такі відділи Ін-ту: кам’ян. віку; енеоліту-бронз. доби; скіфо-сармат. археології; антич. археології; археології ран. слов’ян; давньорус. і середньовіч. археології; археології Києва; археології Пн.-Зх. Причорномор’я; фіз.-природничих методів в археології; польових дослідж. та виставок і Археологічний музей. Ін-т має наук. архів, де зосереджено понад 95 тис. звітів про польові дослідж., наук. б-ку (понад 120 тис. т) та наук. фонди, де утримуються осн. колекції, зібрані під час числен. досліджень археол. пам’яток. У складі Ін-ту працюють Крим. філіал та заповідник «Ольвія». Нині в Ін-ті 197 осіб, серед них 113 науковців: 12 – наук.-кер. персоналу, 15 – пров. н. с., 41 – ст. н. с., 33 – н. с., 12 – м. н. с. А також 1 акад. і 2 чл.-кор. НАНУ, 20 д-рів і 77 канд. н. Ін-т археології НАНУ здійснює н.-д. та координац. роботу, а також наук.-метод. контроль експедиц. досліджень і стану археол. пам’яток в Україні. Має аспірантуру і докторантуру. Видає ж. «Археологія».

Літ.: Толочко П. П. Інституту археології НАН України – 80 років // Археологія. 1999. № 4.

О. Г. Корвін-Піотровський

Стаття оновлена: 2001