Археологічна культура - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Археологічна культура

АРХЕОЛОГІ́ЧНА КУЛЬТУ́РА – група подібних між собою пам’яток, розповсюджених на певній території у межах певного часу. Така подібність простежується за різними рисами матеріал. та духов. культури: поховальними звичаями, формами й оздобленням посуду, прикрасами та ін. речами, способами буд-ва, оформленням осель тощо. На поширення археол. комплексів у межах певних територій дослідники звернули увагу вже в 19 ст. Для означення цього явища використовували різні терміни: «культурна група», «культурна провінція», «культурний ареал», просто «культура» тощо. Термін «А. к.» широко увійшов у наук. обіг наприкінці 19 – поч. 20 ст. Від цього часу А. к. стає провід. поняттям археології. Саме в 1-й пол. 20 ст. виділено більшість А. к., що пов’язано з актив. розкопками давніх пам’яток та систематизацією здобутих матеріалів. Назви окремих А. к. умовні. Найчастіше вони походять від назви насел. пункту, де відкрито пам’ятку певного типу. Напр., трипільська, зарубинецька, черняхівська культури – від назв сіл, де наприкінці 19 – поч. 20 ст. провадив активні розкопки старожитностей визнач. укр. археолог В. Хвойка. Три А. к. доби бронзи дістали назву за типами поховал. споруд – ямна, катакомбна та зрубна (виділив В. Городцов на поч. 20 ст.). Інші А. к. названо за формою чи оздобленням посуду: культура кулястих амфор, лійчастого посуду, багатопружкової кераміки тощо. А. к. є фундам. поняттям археології і дає змогу впорядкувати археол. джерела, локалізувавши їх у просторі й часі, прокласти місток між матеріал. залишками та їхніми творцями. Не викликає сумніву, що за А. к. стоять певні спільноти – окремі народи чи їхні групи. Це надзвичайно важливо для стародав. історії, яка має справу з дописем. періодом. На основі А. к. вчені визначають спосіб господарювання, соц. устрій, етнокультурну специфіку насел. певної території у певний час. Зіставлення матеріалів різних А. к. допомагає відтворити етногенез окремих народів, напрями їхніх зв’язків, міграц. процесів тощо.

Літ.: Смирнов А. П. К вопросу об археологической культуре // СА. 1964. № 4; Захарук Ю. М. Проблеми археологічної культури // Археологія. 1964. Т. 17; Каменецкий И. С. Археологическая культура – ее определение и интерпретация // СА. 1970. № 2; Клейн Л. С. Проблема определения археологической культуры // Там само; Кудрявцева О. М. К вопросу об определении понятия «археологическая культура» // Археология и методы истор. реконструкций: сб. науч. тр. К., 1985; Ганжа А. И. О понятии «археологическая культура» в советской археологии 40–60-х годов // Там само; Генинг В. Ф. Археологическая культура – социально-исторический организм – центральная категория познания археологии: к разработке теории археол. культуры // Исслед. соц.-истор. проблем в археологии: Сб. науч. тр. К., 1987; Кудрявцева О. М. Про формування поняття «археологічна культура» // Археологія. 1987. Вип. 58; Антикович М. В. Археологическая культура: Последствия определения понятия для процедуры археологических исследований // СА. 1989. № 4; Ричков М. О. Про локальні варіанти археологічних культур // Археологія. 1990. № 4; Генінг В. Ф. Концепція «культури» в археологічному знанні // Там само. 1992. № 1.

К. П. Бунятян

Стаття оновлена: 2001