Археологічна культура

Визначення і загальна характеристика

АРХЕОЛОГІ́ЧНА КУЛЬТУ́РА — група подібних між собою памʼяток, роз­по­всюджених на певній території у межах певного часу. Така подібність простежується за різними рисами матеріальної та духовної культури: поховальними звичаями, формами й оздобле­н­ням посуду, прикрасами та ін. речами, способами будівництва, оформле­н­ням осель тощо. На пошире­н­ня археологічних комплексів у межах певних територій дослідники звернули увагу вже в 19 ст. Для означе­н­ня цього явища використовували різні терміни: «культурна група», «культурна провінція», «культурний ареал», просто «культура» тощо. 

Термін «археологічна  культура» широко уві­йшов у науковий обіг на­прикінці 19 — поч. 20 ст. Від цього часу археологічна культура стає провід­ним поня­т­тям археології. Саме в 1-й пол. 20 ст. виділено більшість археологічних культур, що повʼязано з активними роз­копками давніх памʼяток та систематизацією здобутих матеріалів. Назви окремих із них умовні:

• найчастіше вони походять від назви населеного пункту, де від­крито памʼятку певного типу. Напр., трипільська, зарубинецька, черняхівська культури — від назв сіл, де на­прикінці 19 — поч. 20 ст. провадив активні роз­копки старожитностей ви­значний український археолог В. Хвойка;
• три археологічні культури доби бронзи ді­стали назву за типами поховальних споруд — ямна, катакомбна та зрубна (виділив В. Городцов на поч. 20 ст.); 
• інші археологічні культури на­звано за формою чи оздобле­н­ням посуду: культура кулястих амфор, лійчастого посуду, багатопружкової кераміки тощо. 

Археологічні культура є фундаментальним поня­т­тям археології і дає змогу впорядкувати археологічні джерела, локалізувавши їх у просторі й часі, прокласти місток між матеріальними залишками та їхніми творцями. Очевидно, що за археологічними культурами стоять певні спільноти — окремі народи чи їхні групи. Це над­звичайно важливо для стародавньої історії, яка має справу з дописемним періодом. На їхній основі науковці ви­значають спосіб господарюва­н­ня, соціальний устрій, етнокультурну специфіку населе­н­ня певної території у певний час. Зі­ставле­н­ня матеріалів різних культур допомагає від­творити етногенез окремих народів, напрями їхніх звʼязків, міграційних процесів тощо.

Літ.: Смирнов А. П. К во­просу об археологической культуре // СА. 1964. № 4; Захарук Ю. М. Про­блеми археологічної культури // Археологія. 1964. Т. 17; Каменецкий И. С. Археологическая культура — ее определение и интер­претация // СА. 1970. № 2; Клейн Л. С. Про­блема определения археологической культуры // Там само; Кудрявцева О. М. К во­просу об определении понятия «археологическая культура» // Археология и методы истор. рекон­струкций: сб. науч. тр. К., 1985; Ганжа А. И. О понятии «археологическая культура» в советской археологии 40–60-х годов // Там само; Генинг В. Ф. Археологическая культура — социально-исторический организм — центральная категория по­знания археологии: к разработке теории археол. культуры // Ис­след. соц.-истор. про­блем в археологии: Сб. науч. тр. К., 1987; Кудрявцева О. М. Про формува­н­ня поня­т­тя «археологічна культура» // Археологія. 1987. Вип. 58; Антикович М. В. Археологическая культура: Последствия определения понятия для процедуры археологических ис­следований // СА. 1989. № 4; Ричков М. О. Про локальні варіанти археологічних культур // Археологія. 1990. № 4; Генінг В. Ф. Концепція «культури» в археологічному знан­ні // Там само. 1992. № 1.

К. П. Бунятян

Завантажити статтю