Археологічні з’їзди
АРХЕОЛОГІ́ЧНІ ЗʼЇ́ЗДИ — зібрання вчених та діячів культури, що проводилися з ініціативи Московського археологічного товариства. Протягом 1869–1911 відбулося 15 зʼїздів, із них 6 — в Україні: 3-й і 11-й — у Києві (1874, 1899), 6-й — Одесі (1884), 12-й — Харкові (1902), 13-й — Катеринославі (1905), 14-й — у Чернігові (1908). А. з. сприяли активізації дослідж. старовини в місцевостях, де мав відбутися черг. зʼїзд, формуванню мистецтвознавства як науки; стимулювали виникнення археол. т-в і музеїв, зокрема в Києві створ. Істор. товариство Нестора-Літописця, археол. музеї при Київ. духов. академії та Київ. університеті; організовували екскурсії (починаючи від 3-го), виставки, які вводили у наук. обіг численні памʼятки мистецтва. Експонати виставки 11-го зʼїзду стали основою Київ. міськ. музею старожитностей і мистецтв (зберігаються в Нац. музеї історії України та Нац. худож. музеї України). На зʼїздах виголошували доповіді й реферати з питань археології, історії, істор. географії, історії мистецтва, етнографії, нумізматики тощо (напр., на 3-му зʼїзді заслухано бл. 110 рефератів, на 6-му — 117). Матеріали друкувалися в «Трудах» відповід. зʼїздів. Учасниками зʼїздів були відомі вчені та діячі культури В. Антонович, Д. Багалій, М. Біляшівський, М. Драгоманов, П. Житецький, М. Костомаров, М. Лисенко, В. Ляскоронський, В. Перетц, М. Петров, М. Старицький, В. Хвойка, П. Чубинський, Д. Яворницький та ін.; зарубіж. вчені Л. Леже (видав у Парижі «Доповідь про археол. конгрес у Києві», 1877), А. Рамбо (Франція), С. Новаковіч (Сербія), В. Яґич (Хорватія). Перед учасниками 3-го зʼїзду виступив кобзар О. Вересай.