Археологічні з’їзди - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Археологічні з’їзди

АРХЕОЛОГІ́ЧНІ З’Ї́ЗДИ – зібрання вчених та діячів культури, що проводилися з ініціативи Московського археологічного товариства. Протягом 1869–1911 відбулося 15 з’їздів, із них 6 – в Україні: 3-й і 11-й – у Києві (1874, 1899), 6-й – Одесі (1884), 12-й – Харкові (1902), 13-й – Катеринославі (1905), 14-й – у Чернігові (1908). А. з. сприяли активізації дослідж. старовини в місцевостях, де мав відбутися черг. з’їзд, формуванню мистецтвознавства як науки; стимулювали виникнення археол. т-в і музеїв, зокрема в Києві створ. Істор. т-во Нестора-Літописця, археол. музеї при Київ. духов. академії та Київ. ун-ті; організовували екскурсії (починаючи від 3-го), виставки, які вводили у наук. обіг численні пам’ятки мист-ва. Експонати виставки 11-го з’їзду стали основою Київ. міськ. музею старожитностей і мист-в (зберігаються в Нац. музеї історії України та Нац. худож. музеї України). На з’їздах виголошували доповіді й реферати з питань археології, історії, істор. географії, історії мист-ва, етнографії, нумізматики тощо (напр., на 3-му з’їзді заслухано бл. 110 рефератів, на 6-му – 117). Матеріали друкувалися в «Трудах» відповід. з’їздів. Учасниками з’їздів були відомі вчені та діячі культури В. Антонович, Д. Багалій, М. Біляшівський, М. Драгоманов, П. Житецький, М. Костомаров, М. Лисенко, В. Ляскоронський, В. Перетц, М. Петров, М. Старицький, В. Хвойка, П. Чубинський, Д. Яворницький та ін.; зарубіж. вчені Л. Леже (видав у Парижі «Доповідь про археол. конгрес у Києві», 1877), А. Рамбо (Франція), С. Новаковіч (Сербія), В. Яґич (Хорватія). Перед учасниками 3-го з’їзду виступив кобзар О. Вересай.

Літ.: Швидько Г. К. Роль археологічних з’їздів у вивченні історії місцевого краю // Тези доп. 4-ї респ. конф. з істор. краєзнавства. К., 1989; Коваленко А. Б. 14-й Всероссийский археологический съезд и развитие исторических исследований на Черниговщине // Пробл. археологии Юж. Руси. К., 1990.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2001