Археологічні карти
АРХЕОЛОГІ́ЧНІ КА́РТИ — наукові зведення археологічних памʼяток різного часу, на певних територіях, памʼяток окремих археологічних культур, історичних періодів, типів матеріальних памʼяток. Основою таких карт є опис та відповідна систематизація конкрет. памʼяток (стоянок, поселень, городищ, могильників, скарбів та ін.). Як правило, археол. памʼятки наносяться на картогр. основу відповідними умов. позначеннями. Картографування є важл. методом археол. досліджень. А. к. дають уявлення про просторове поширення окремих культур, памʼяток, категорій знахідок, торг. шляхів. До цього часу залишається важливою складена В. Антоновичем «Археологическая карта Киевской губернии» (Москва, 1895). На 11-му Археол. зʼїзді представлена його ж «Археологическая карта Волынской губернии» (Москва, 1900), та Ю. Сецинського — «Археологическая карта Подольской губернии» (Москва, 1901); на 12-му Археол. зʼїзді у Харкові Д. Багалій подав «Археологическую карту Харьковской губернии» (Москва, 1905). У 1970–80-х рр. Укр. товариство охорони памʼяток історії та культури видало в Києві серію довідників, систематизованих по областях України, карт археол. памʼяток різних періодів, напр., Шендрик Н. І. «Довідник з археології України. Київська область» (К., 1977), Ратнер І. Д. «Довідник з археології України. Херсонська область» (К., 1984) та ін.