АРХІ́В-МУЗЕ́Й ЛІТЕРАТУ́РИ І МИСТЕ́ЦТВА УКРАЇ́НИ Центральний державний (ЦДАМЛМ) — установа Національного архівного фонду, що забезпечує облік, зберіга­н­ня, комплектува­н­ня, науково-технічне впорядковува­н­ня та використовува­н­ня документів з історії літератури і мистецтва пере­важно 19–20 ст. Засн. 1966. У фондах міститься управлін. документація установ, організацій, творчих спілок; документи з приват. архівів (рукописи худож. творів, нотні рукописи, малюнки, щоден­ники, листи, біогр. матеріали тощо). Архів-музей зберігає авто­графи поезій Т. Шевченка «Думка» («Нащо мені чорні брови...»), «Сон» («На панщині пшеницю жала...»); листи поета до М. Щепкіна; рукописи «Малорос­сийских стихотворений», «Щедрівок» К. Думитрашка, стат­ті І. Франка «Земельна власність в Галіції»; листи І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка, Марка Черемшини та ін. У ЦДАМЛМ зосереджено родин­ний фонд арх. В. та О. Берет­ті, особові фонди художників І. Їжакевича, Ф. Красицького, Ю. Маковського, композиторів К. Стеценка, М. Тутковського, матеріали корифеїв театру М. Заньковецької, М. Кропивницького, С. Тобілевич та ін. Є цінні документи у фондах письмен­ників пореволюц. доби (після 1917): рукописи ран­ніх поезій і поеми «Сковорода» П. Тичини, поеми «Мазепа» В. Сосюри, кіноповісті «Україна в огні» О. Довженка, роману «Собор» О. Гончара; ескіз О. Хвостенка-Хвостова до опери «Джоні на­грає», листи В. Седляра до О. Павленко, кантата-поема «Хустина» Л. Ревуцького та ін.

Велику групу становлять фонди письмен­ників і літературо­знавців, ре­пресованих комуніст. режимом у 1930–40: Б. Антоненка-Давидовича, І. Багмута, В. Баска, В. Бобинського, І. Виргана, Остапа Вишні, В. Гжицького, М. Годованця, Леся Гомона, Д. Гордієнка, Г. Григорʼєва, О. Досвітнього, М. Драй-Хмари (сонет «Лебеді»), І. Дубинського, О. Журливої, М. Зерова (листи до дружини С. Зерової із соловец. концтабору), А. Кагана, П. Капельгородського, Т. Коваленка, О. Ковіньки, М. Кожушного, П. Колесника, Г. Косинки, Г. Коцюби, Г. Кочура, А. Кримського, І. Крушельницького, В. Кузьмича, М. Куліша, П. Лісового, Я. Майстренка, Г. Майфета, Ф. Малицького, І. Маловічка, І. Микитенка, В. Мисика, В. Нефеліна, А. Панова, С. Пилипенка, В. Під­могильного (листи до дружини К. Червінської із соловец. концтабору), П. Плевако, Є. Плужника, Я. Савченка, В. Поліщука, В. Свідзинського, І. Світличного, О. Слісаренка, О. Соколовського, М. Сопілки, В. Стуса, Н. Суровцевої (спогади «Життя Надії Суровцевої, описане нею самою у с. Нижній Сеймчан Мага­данської обл.»), З. Тулуб (листи до брата В. Тулуба із поселе­н­ня в Кокчетав. обл., Казах­стан), Г. Хоткевича, Д. Чепурного, В. Чечвянського, Є. Шабліовського; прийнято на зберіга­н­ня фонд К. Гриба та роз­почато фондува­н­ня документів особового походже­н­ня Марти Гай, Г. Гордасевич, Є. Сверстюка, які також за­знали ре­пресій.

До ЦДАМЛМ наді­йшли рукописи новел, щоден­ники Григора Тютюн­ника та започатковано фонди ін. письмен­ників-шістдесятників: М. Він­грановського, І. Дзюби, І. Драча, Є. Гуцала, М. Коцюбинської, Д. Павличка, Б. Олійника. Прийнято фонди художників-шістдесятників А. Горської і В. Зарецького, започатковано фонд О. Заливахи. Остан­нім часом до архіву-музею наді­йшли з-за кордону фонди письмен­ників І. Багряного (рукописи роману «Людина біжить над прірвою», «Оди до Сталіна»), Віри Вовк, В. Некрасова, Яра Славутича та ін. У ЦДАМЛМ функціонують лаб. забезпече­н­ня схорон­ності й мікрофотокопіюва­н­ня документів, чит. зал, наук.-довідк. б-ка, від­крито докум. екс­позицію «Із скарбів архіву-музею» і по­стійну ви­ставку «Меморіальні речі діячів укр. культури», мемор. кабінети О. Довженка, А. Малишка, П. Майбороди, І. Микитенка, М. Стельмаха, Ю. Яновського, мемор. художню майстерню М. Глущенка та ін. (всього — 11). Архіву-музеєві під­порядк. філіал «Архівно-музейний комплекс “Літературно-мистецькі Плюти”» в Обухів. р-ні Київ. обл.