Архівні комісії - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Архівні комісії

АРХІ́ВНІ КОМІ́СІЇ – наукові губернські установи, що займалися архівною справою. На теренах України розпочинають свою історію від дня затвердження російським царем Олександром ІІІ положення «Об основании губернских исторических архивов и научных архивных комиссий» (13 квітня 1884). Осн. напрями діяльності комісій: архівний (створення істор. архівів «для зосередження і довічного зберігання архівних справ та документів, які не використовуються в поточному справочинстві і мають історичну цінність»), археографічний (виявлення, упорядкування, описування й публікація документів) та археологічний («пошук, опис і пояснення усяких інших пам’яток старовини», тобто проведення розкопок, дослідження старожитностей). А. к. стали провід. регіонал. наук. центрами, у функції яких входило також збирання фольклорно-етногр. матеріалів, упорядкування бібліогр. покажчиків, піклування про стан пам’яток історії та культури; на їх базі створювалися істор.-краєзнавчі музеї, профільні б-ки. Із 44-х А. к., створ. на теренах Рос. імперії, 4 засн. в Україні. Першою на укр. землях засн. Таврій. губерн. вчену архівну комісію (1887–1931, в Сімферополі; засн. О. Стевен). 2 березня 1923 її перетворено на Таврій. т-во історії, археології та етнографії (діяло до 15 січня 1931). Пізніше розпочали діяльність Черніг. (1896–1920, засн. О. Лазаревський), Катериносл. (1903–19, засн. А. Синявський) та Полтав. (1903–18, засн. І. Павловський) комісії. Кожна мала свій друк. орган: Таврій. – «Известия Таврийской ученой архивной комиссии», перейм. відповідно до зміни назви комісії в «Известия ТОИАиЭ», у 61-му т. «Известий» (у 1927–31 вийшло 4 т. «Известий» т-ва зі збереженням поточ. нумерації) опубл. понад 1200 документів з різних напрямів дослідж.; Черніг. – «Труды Черниговской губернской архивной комиссии» (протягом 1898–1918 побачили світ 12 вип.); Катериносл. – «Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии» (1904–15 – 10 вип.); Полтав. – «Труды Полтавской ученой архивной комиссии» (1905–17 – 15 вип.). У них друкувалися протоколи (або витяги з них) засідань комісії, звіти, наук. розвідки, архівні документи – цінне джерело вивчення архів. справи, археографії, історіографії, джерелознавства та краєзнавства України. Серед важл. завдань А. к. – експертиза цінності документів, що містилися у відомчих архівах чинних установ (зокрема документів, переданих правонаступникам ліквідованих установ). А. к. зібрали вагомі колекції цінних істор. документів, зокрема в архіві Черніг. губ. архів. комісії налічувалося понад 20 тис. справ, Таврій. – понад 10 тис. А. к. об’єднували широке коло науковців (Черніг. комісія 1915 – понад 150 чл., Таврій. т-во 1923 – 191 чл.), виховали плеяду визнач. діячів нац. істор. науки, архівістів (В. Біднов, Д. Дорошенко, П. Дорошенко, М. Ернст, А. Маркевич, В. Міяковський, В. Модзалевський, Я. Новицький, Л. Падалка, В. Пічет, Н. Полонська-Василенко, О. Рачинський, Д. Яворницький та ін.). А. к. мали виняткове значення для збереження докум. джерел історії України, дослідж. та популяризації документів, чим зробили вагомий внесок у розвиток архів. справи і вітчизн. істор. науки.

Літ.: Філоненко В. Наукова діяльність Таврійської наукової архівної комісії і Таврійського товариства історії, археології та етнографії (1887– 1929) // Архіви України. 1967. № 1; Коваленко О. Б. Чернігівська архівна комісія: До 80-річчя з дня заснування // УІЖ. 1976. № 2; Журба О. І., Абросимова С. В. Археографічна діяльність Катеринославської ученої архівної комісії // Укр. археогр. щорічник. К., 1992; Вісті Таврійської вченої архівної комісії і Таврійського товариства історії, археології та етнографії (1887–1931): Бібліогр. покажч. К., 1994; Потєхін Д. В. Таврійська губернська вчена архівна комісія // Едиційна археографія в Україні у 19–20 ст. Вип. 2. К., 1995.

В. П. Ляхоцький

Стаття оновлена: 2001