Архієпископ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Архієпископ

АРХІЄПИ́СКОП (грец. άρχι – префікс, що означає головний, старший, εпίσкопος – наглядач) – старший єпископ, один із вищих титулів у християнській церковній ієрархії; іноді глава автокефальної церкви (Елладська, або Грецька, Кіпрська). Титул запроваджено на межі 2–3 ст. Відповідно до церк. правил уважається, що всі єпископи рівні й мають однакові повноваження у справі «збереження єдності між церквами і взаємодопомоги в разі виникнення складних ситуацій», але серед них виділяється гол. єпископ, якому надано право нагляду над іншими. Вперше титул А. присвоєно єпископові Александрійському. З виникненням патріархатів (4 ст.) титул А. присвоювався лише патріархам і тим митрополитам, які очолювали помісні церкви, пізніше – як почесна нагорода церк. ієрархам. У багатьох православ. церквах, зокрема й укр., титулом А. нагороджують єпископів за заслуги перед церквою. У протестантизмі титул А. носять глави нац. протестант. церков.

М. М. Закович

Стаття оновлена: 2001