Арцем’юк Олександра Володимирівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Арцем’юк Олександра Володимирівна

АРЦЕМ’Ю́К Олександра Володимирівна (16. 06. 1938, м. Тирасполь, Молдова) – оперна співачка (мецо-сопрано). Засл. арт. УРСР (1978). Лауреат Респ. конкурсу вокалістів (1968, 1-а премія). Закін. Моск. консерваторію (1961, кл. Ф. Петрової). 1961–93 – солістка Харків. театру опери та балету. Красиве за тембром, глибоке мецо-сопрано, висока сценічна і вокал. культура А. приваблювали слухачів і в її камер. виступах (цикли програм класич. укр. і зарубіж. романсу), і в оперних партіях.

Партії: Кончаківна («Князь Ігор» О. Бородіна), Графиня, Княгиня («Пікова дама», «Чародійка» П. Чайковського), Лель, Любаша («Снігуронька», «Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Азучена, Маддалена («Трубадур», «Ріґолетто» Дж. Верді), Варвара («Безрідний зять» Т. Хрєнникова) та ін.

Літ.: Іванова З. Невторованими стежками // Веч. Харків. 1975, 5 верес.; Золотовицька І. Звучить старовинний романс // Там само. 1985, 21 берез.

Г. В. Конькова

Стаття оновлена: 2001