Арцеулов Костянтин Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Арцеулов Костянтин Костянтинович

АРЦЕУ́ЛОВ Костянтин Костянтинович (05(17). 05. 1891, м. Ялта, нині АР Крим – 18. 03. 1980, Москва) – льотчик, планерист. Онук художника І. Айвазовського. Учасник 1-ї світ. війни. Від 1904 почав будувати планери й у 1908 на третьому з них на короткий час відірвався від землі. Працював робітником на С.-Петербур. авіац. з-ді, при якому закін. льотну школу (1911) з дипломом пілота-авіатора Всерос. аероклубу. У 1912 – інструктор Севастоп. аероклубу. 1915 склав іспити на військ. льотчика в Севастоп. школі авіації, після чого служив у 18-му корпусному авіац. загоні, здійснив бл. 200 розвідув. польотів. 1916 переведений у 8-й винищув. авіац. загін, де успішно провів 18 повітр. боїв. У Севастоп. школі авіації готував льотчиків-винищувачів. Тут восени 1916 вперше в тодішній Росії вивів літак із навмисне здійсненого штопора. Цю фігуру вищого пілотажу на пропозицію А. введено у програму навчання льотчиків. Після 1917 працював у військ. і цивіл. авіації. Учнями А. були М. Водоп’янов і В. Чкалов. 1921 організував гурток конструкторів планерів, чим започаткував планеризм у СРСР. 1933 був репресований, заслання відбував на Півночі. Відомий як ілюстратор книжок, особливо на авіаційну тематику.

Літ.: Громов М. Победитель штопора // Крылья Родины. 1971. № 5; Галлай М. Л. Жизнь Арцеулова. Москва, 1985.

Д. В. Осаульчик

Стаття оновлена: 2001